Публікації

Вплив погоди та бажання мати більше якісного врожаю змусили підприємство «Рост Агро» на Полтавщині встановити зрошення земель. До того ж господарство займається насінництвом, і без поливу ніяк не обійтися.

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

Ще нещодавно Україна була лідером у світі з виробництва гречки, а сьогодні втратила цю позицію. Минулий рік показав мінусовий рекорд за всі роки незалежності — тоді культурою засіяли 57 тис. га. Найкращим для виробників гречки був 2000 рік — площі сягали майже 550 тис. га, з яких зібрали 450 тис. т.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

У Київській області працює екодружнє фермерське господарство, яке поєднує одразу кілька напрямів діяльності: свинарство, вирощування плодових дерев, переробку зерна та бобових культур. Для такого підприємства стабільне електропостачання є критично важливим, адже від нього залежить робота зерносушарок, виробничих цехів, систем автоматичного поливу, вентиляції та обладнання свинокомплексу.

Для агропідприємства «Рови Агро», що на Київщині, основним напрямом діяльності залишається вирощування зернових культур на площі 600 га. Проте зерно є біржовим товаром, тому його ціна постійно залежить від ситуації на ринку.

Фермерське господарство «Костів» перейшло на органічне виробництво, яке передбачає «господарську» сівозміну, мінімізує ерозію ґрунту, зменшує його ущільнення та зупиняє втрату органічної речовини.

Після початку повномасштабної війни багато проєктів Євгенія Курінного опинилося на паузі. У пошуках нових сенсів він із друзями вирушив на Говерлу. Саме там під час походу звернув увагу на хаменерій — рослину, яку в Україні більше знають як іван-чай. Саме ця квітка стала початком історії «Янко-чаю».

Фермерське господарство «ДІТАСАНА» почало працювати 2020 року та має в обробітку 24 га орендованої землі у Харківській області.

Членство України в ЄС передбачає адаптацію тваринництва до більш жорстких стандартів щодо безпечності продукції, благополуччя тварин і екологічних норм. Водночас зміни та нововведення, які мають упровадити на фермах агровиробники, сприятимуть підвищенню стандартів виробництва та розширенню експортних можливостей української продукції.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Війна та енергетичний шок змінили тепличний бізнес України, але він залишається стратегічно важливим напрямом. Західні регіони поступово формують нові тепличні хаби. Виживають ті, хто орієнтується на новітні технології. Адже за зростання енергетичних витрат до 60–70% вітчизняні тепличні овочі та зелень стають неконкурентними. Тоді дешевше завезти імпортний товар.

У межах конференції з великого і малого фермерства Agro Ukraine Farming під час урочистої події FARMERS DAY відбулося нагородження переможця та фіналістів Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН», організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду США в межах Програми АГРО.

Агропідприємство «Рови Агро» почало вирощувати баштанні культури на Київщині ще до того, як це стало мейнстрімом. З 2021 року господарство мало на поливі 10-15 га кавунів і динь, але цього сезону було змушене від них відмовитися.

Сьогодні головний виклик для агросектору України — це невизначеність. Фермер не завжди знає, чи зможе вийти в поле, чи буде земля безпечною, чи вистачить коштів на насіння, добрива, корми, пальне, чи буде можливість зберегти й продати урожай.

Присутність України на ринку Європи в категорії gluten-free чи органічної безглютенової продукції дуже мала, хоча це доволі перспективний напрям. Можливе збільшення постачання на міжнародні ринки вівса, льону, гречки, пшона, кукурудзи та продуктів їх переробки — борошна, пасти, снеків, висівок.

За останні два роки зроблено квантовий стрибок у реформі гідротехнічної меліорації. Об’єднання водокористувачів (ОВК) продовжують створюватися, вони отримують майно на свій баланс, запускають полив земель, залучають інвестиції, проводять модернізацію мереж.

Вихід на японський ринок означає, що продукт відповідає найвищим критеріям якості, а виробництво — системності. Це потужний імпортер ягід. Заморожені малина та лохина — товари, що могли б успішно постачатися до Японії. І логістика не є завадою, адже українська ягода вже реекспортується через європейських постачальників.

Робота на результат, відповідальність перед клієнтом і відсутність помилок — одні з основних критеріїв у досягненні успіху в продажах. У цьому переконаний менеджер Львівського представництва DEFENDA Юрій Якубчук.

На ринку харчових продуктів уже сформувалися певні тренди, які не змінюються роками, але з’являються й інноваційні продукти, які набувають ширшої популярності серед споживачів.