Вайб травництва. Секспресо, Добранок та Чаюн-Баюн — чаї на кожен день
Понад 4 млн грн інвестицій: як в Україні запустити сучасний чайний цех
26 червня 2026, 05:48 285
Після початку повномасштабної війни багато проєктів Євгенія Курінного опинилося на паузі. У пошуках нових сенсів він із друзями вирушив на Говерлу. Саме там під час походу звернув увагу на хаменерій — рослину, яку в Україні більше знають як іван-чай. Саме ця квітка стала початком історії «Янко-чаю».
«Я ходив місцевими ринками і дивився, який там продається трав’яний чай. Більшість продукції була без сертифікації, з простим пакованням і низькою ціною. Мені здалося несправедливим, що карпатські дари настільки знецінюються. Хотілося створити продукт, який можна продавати не лише в Україні, а й за кордоном», — розповідає AgroPortal.ua засновник «Янко-чаю» Євгеній Курінний.
Після року досліджень і експедицій у Карпати Євгеній разом із командою запустив власне виробництво у Хусті.
Євгеній Курінний, засновник «Янко-чаю»
«Хаменерій для виробництва чаю збираємо на висоті 1000–1200 м над рівнем моря. Заготівля триває лише 5–7 тижнів на рік під час цвітіння рослини. Оскільки хаменерій є дикоросом, то ми відразу вирішили пройти органічну сертифікацію. Процедура не була складною, адже на відміну від культурних насаджень дикорослі рослини не потребують багаторічного перехідного періоду», — зазначає підприємець.
Перший урожай компанія зібрала у 2023 році, а вже наступного сезону отримала органічний сертифікат.
Особливістю виробництва стала власна технологія переробки. На відміну від більшості виробників іван-чаю, які використовують зав’ялювання листя, тут застосовують заморожування перед ферментацією.
«Заморожування дозволяє рівномірніше виділяти ферменти, краще контролювати процес і отримувати більш ароматний продукт без характерного присмаку сіна», — пояснює виробник.
Після збору листя доставляють на виробництво у холодильних вантажівках, сортують вручну, заморожують, ферментують і висушують у дегідраторах за стабільної температури. У результаті отримують сертифікований органічний продукт.
«Зав’ялювання значно дешевше, адже не потребує витрат на електроенергію чи спеціальне обладнання. Проте ми свідомо обрали складніший і дорожчий шлях, оскільки для нас пріоритетом є якість», — каже Євгеній.
У запуск виробництва «Янко-чай» інвестували понад 4 млн грн. Для цього використали власні кошти, кредити за програмою «5-7-9%» та державні гранти.
З 4 млн близько 2 млн грн — капітальні витрати на обладнання, транспорт і цех, 700 тис. грн — брендинг і маркетинг, 300 тис. грн — R&D (дослідження), ще 1 млн грн — операційні витрати на запуск. Наразі весь прибуток продовжують реінвестувати у розвиток бізнесу.
«Наш асортимент зріс із 8 до 30 позицій. Окрім класичного хаменерію, виробляємо чаї з апельсиновою цедрою та корицею, ромашкою, бергамотом та іншими добавками. Зростають і обсяги виробництва. Ми поставили собі амбітну мету — щороку збільшувати заготівлю сировини втричі. Поки що нам це вдається», — зазначає засновник бренду.
Дегустація «Янко-чай»
На старті «Янко-чай» вийшов із завищеною ціною, яка фактично звузила аудиторію до кількох районів Києва. Продажі йшли, але існував ризик замкнутися у вузькому сегменті. Тому було вирішено знизити ціну на 27%, переорієнтуватися на більш масовий сегмент, збільшити обсяги виробництва і повернути собі маржу на ефекті масштабу.
Наразі пакетований чай коштує 199 грн, а листовий у фасуванні 50 г — 259 грн. За словами Євгенія, після зниження цін продажі значно зросли.
«За 2 місяці після запуску ми вийшли на полиці Сільпо та Goodwine. Для більшості виробників цей шлях займає роки очікувань або вимагає мільйонних інвестицій у «скупку» полиць. У нашому випадку жодних лістингів. Тільки продуманий, актуальний продукт, який потрібен споживачу. Наприкінці 2025 року, після виставки World Food Ukraine, на нас вийшов Novus», — розповідає він.
Сьогодні команда готується до виходу на ринки Швеції та Данії — попит на органічні продукти там стабільно зростає, а ставлення до України позитивне. Компанія уже має європейського представника зі складом у Празі. Велика мета — продаватися в американському Whole Foods і Starbucks.
Місія «Янко-чаю» — створити українську альтернативу імпортному чорному чаю. На думку підприємців, розвиток локального виробництва має не лише економічне, а й екологічне значення.
«Коли ми купуємо локальний продукт, гроші залишаються в українській економіці, а не йдуть за кордон. На відміну від чаю, який транспортують із Азії за тисячі кілометрів, хаменерій збирають і переробляють в Україні, що дозволяє скоротити логістичні витрати та пов'язані з ними викиди CO₂. Крім того, хаменерій — це дикоросла рослина, для якої не потрібно створювати плантації, використовувати пестициди чи витрачати значні водні ресурси. Вона природно росте в Карпатах», — резюмує Євгеній Курінний.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua
