Після початку повномасштабної війни багато проєктів Євгенія Курінного опинилося на паузі. У пошуках нових сенсів він із друзями вирушив на Говерлу. Саме там під час походу звернув увагу на хаменерій — рослину, яку в Україні більше знають як іван-чай. Саме ця квітка стала початком історії «Янко-чаю».
«Я ходив місцевими ринками і дивився, який там продається трав’яний чай. Більшість продукції була без сертифікації, з простим пакованням і низькою ціною. Мені здалося несправедливим, що карпатські дари настільки знецінюються. Хотілося створити продукт, який можна продавати не лише в Україні, а й за кордоном», — розповідає AgroPortal.ua засновник «Янко-чаю» Євгеній Курінний.
Після року досліджень і експедицій у Карпати Євгеній разом із командою запустив власне виробництво у Хусті.
Євгеній Курінний, засновник «Янко-чаю»
«Хаменерій для виробництва чаю збираємо на висоті 1000–1200 м над рівнем моря. Заготівля триває лише 5–7 тижнів на рік під час цвітіння рослини. Оскільки хаменерій є дикоросом, то ми відразу вирішили пройти органічну сертифікацію. Процедура не була складною, адже на відміну від культурних насаджень дикорослі рослини не потребують багаторічного перехідного періоду», — зазначає підприємець.
Перший урожай компанія зібрала у 2023 році, а вже наступного сезону отримала органічний сертифікат.
Особливістю виробництва стала власна технологія переробки. На відміну від більшості виробників іван-чаю, які використовують зав’ялювання листя, тут застосовують заморожування перед ферментацією.
«Заморожування дозволяє рівномірніше виділяти ферменти, краще контролювати процес і отримувати більш ароматний продукт без характерного присмаку сіна», — пояснює виробник.
Після збору листя доставляють на виробництво у холодильних вантажівках, сортують вручну, заморожують, ферментують і висушують у дегідраторах за стабільної температури. У результаті отримують сертифікований органічний продукт.
«Зав’ялювання значно дешевше, адже не потребує витрат на електроенергію чи спеціальне обладнання. Проте ми свідомо обрали складніший і дорожчий шлях, оскільки для нас пріоритетом є якість», — каже Євгеній.
У запуск виробництва «Янко-чай» інвестували понад 4 млн грн. Для цього використали власні кошти, кредити за програмою «5-7-9%» та державні гранти.
З 4 млн близько 2 млн грн — капітальні витрати на обладнання, транспорт і цех, 700 тис. грн — брендинг і маркетинг, 300 тис. грн — R&D (дослідження), ще 1 млн грн — операційні витрати на запуск. Наразі весь прибуток продовжують реінвестувати у розвиток бізнесу.
«Наш асортимент зріс із 8 до 30 позицій. Окрім класичного хаменерію, виробляємо чаї з апельсиновою цедрою та корицею, ромашкою, бергамотом та іншими добавками. Зростають і обсяги виробництва. Ми поставили собі амбітну мету — щороку збільшувати заготівлю сировини втричі. Поки що нам це вдається», — зазначає засновник бренду.
Дегустація «Янко-чай»
На старті «Янко-чай» вийшов із завищеною ціною, яка фактично звузила аудиторію до кількох районів Києва. Продажі йшли, але існував ризик замкнутися у вузькому сегменті. Тому було вирішено знизити ціну на 27%, переорієнтуватися на більш масовий сегмент, збільшити обсяги виробництва і повернути собі маржу на ефекті масштабу.
Наразі пакетований чай коштує 199 грн, а листовий у фасуванні 50 г — 259 грн. За словами Євгенія, після зниження цін продажі значно зросли.
«За 2 місяці після запуску ми вийшли на полиці Сільпо та Goodwine. Для більшості виробників цей шлях займає роки очікувань або вимагає мільйонних інвестицій у «скупку» полиць. У нашому випадку жодних лістингів. Тільки продуманий, актуальний продукт, який потрібен споживачу. Наприкінці 2025 року, після виставки World Food Ukraine, на нас вийшов Novus», — розповідає він.
Сьогодні команда готується до виходу на ринки Швеції та Данії — попит на органічні продукти там стабільно зростає, а ставлення до України позитивне. Компанія уже має європейського представника зі складом у Празі. Велика мета — продаватися в американському Whole Foods і Starbucks.
Місія «Янко-чаю» — створити українську альтернативу імпортному чорному чаю. На думку підприємців, розвиток локального виробництва має не лише економічне, а й екологічне значення.
«Коли ми купуємо локальний продукт, гроші залишаються в українській економіці, а не йдуть за кордон. На відміну від чаю, який транспортують із Азії за тисячі кілометрів, хаменерій збирають і переробляють в Україні, що дозволяє скоротити логістичні витрати та пов'язані з ними викиди CO₂. Крім того, хаменерій — це дикоросла рослина, для якої не потрібно створювати плантації, використовувати пестициди чи витрачати значні водні ресурси. Вона природно росте в Карпатах», — резюмує Євгеній Курінний.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

На Рівненщині виробники волоського горіха налагодили його переробку на олію холодного віджиму. Нині обсяги виробництва сягають до 700 л готової продукції на рік.

Cargill інвестує 2 млрд батів ($60 млн) у розширення виробництва та переробки птиці в Таїланді.

«Теофіпольська енергетична компанія» у серпні 2026 року вперше експортувала біометан власного виробництва до ЄС. Перша партія становила близько 45 тис. м³ і була поставлена до Угорщини через газотранспортну систему України.

Аграрії Івано-Франківської області отримають 2,12 млн грн фінансової підтримки з обласного бюджету.

До 20 видів крафтових сирів виробляє та пропонує споживачам «Мамина сироварня» на Тернопільщині. Цій майстерні сиру майже рік, і вона є однією з родзинок етнопарку сімейних вражень «Агроленд», яким опікується ПАП «Агропродсервіс».

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Maersk Україна оновила тарифи на залізничні перевезення контейнерів між портом Констанца в Румунії та українськими терміналами. Нові ставки діятимуть до 31 жовтня 2026 року включно.

Волоський горіх — практично безвідходна культура. І заробляти тут можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходиться навіть для зелених горіхів, перегородок, шкаралупи та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.

Артур Опаленик із Закарпаття близько семи років тому вирішив зайнятися виробництвом квасу. На сьогоднішній день його Bubble Art випускає квас, мохіто та лимонади, а сезонні обсяги сягають близько 100 тонн.

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.