Змінюю професію

Б’юті-майстриня Маргарита Козаченко у 2023 році відкрила сімейну екоферму «Перепілочка» на Полтавщині. Вона одразу зрозуміла, що ключ до стабільності — це повний контроль виробничого циклу: від власної інкубації перепелів до виробництва кормів. Завдання на найближчі роки — стати енергонезалежним господарством.

Ще зовсім недавно професія водія фури чи зерновоза вважалася майже суто чоловічою. Дорога, далекі рейси, відповідальність за вантаж і техніку — усе це сприймалося як сфера, де жінці складно реалізувати себе. Проте сучасні реалії змінюють уявлення про можливості та ролі у професії.

Марина Грицик із Чернігівщини разом із чоловіком та мамою у своєму господарстві вирощують ВРХ, свиней, курей та виробляють крафтову продукцію. Так було не завжди, зайнятися сільським господарством родину спонукала війна.

Про керівника Миколаївського підрозділу компанії LNZ Group В’ячеслава Баранюка кажуть, що він є випадковою людиною в агробізнесі. Адже працював помічником судді, потім — консультантом судової статистики і не мав нічого спільного із сільським господарством.

В Україні лише станом на тепер стартує сезон полуниці. Це на два тижні пізніше, ніж у середньому за останні роки. Основна причина — заморозки у квітні та прохолодні температури у травні.

Сучасний глобалізований світ пропонує надзвичайні можливості для постійного професійного зростання, поглиблення знань і самореалізації. Проте викликів не стає менше. Коли йдеться про роботу в новому середовищі та інтеграцію до міжнародної бізнес та наукової спільноти, здатність адаптуватися та мислити ширше стає ключовою для успіху.

Освоєння сироваріння стало для 20-річної Дани Сєрьогіної вимушеним кроком, який переріс у повноцінне кохання до агро.

Ідею виробляти рослинну олію підприємець із Черкас обмірковував близько пів року. Серед інших напрямів для бізнесу були ще часник і мед, але після спілкування з виробниками цієї продукції зупинився на рослинній олії. Далі стандартно: вивчив попит, принцип виробництва, необхідне обладнання та його виробників.

Сoyote — це позивний Володимира Майструка, який влітку 2024 року був демобілізований та отримав посвідчення ветерана ЗСУ. Адаптація до цивільного життя, як зізнається військовий, дається важко. Але він зумів знайти справу, яка почала приносити йому задоволення. Йдеться про виготовлення печива.

Родина Михайла та Богдани Горюк із Чернівецької області почала займатись сироварінням кілька років тому. Спочатку це було хобі, згодом їхні сири набули популярності, й уже зараз за тиждень подружжя переробляє близько 1 т молока, яке закуповують у місцевого населення.

Жінка за кермом трактора — вже не дивина. Через дефіцит кадрів усе більше українок освоюють новий фах, і причини для цього в кожної свої. Нині на базі Олександрійського навчального відділення Рівненського центру ПТО ДСЗ на підставі ваучерів, виданих Хмельницьким ОЦЗ, професію тракториста опановують троє слухачок.

У багатьох регіонах України вже завершився сезон збору спаржі, та сім'я Шаповалів із села Миротин на Рівненщині буде зрізати її ще тиждень точно, можливо, й більше.

Кількість можливостей для жінок стати трактористкою стрімко зростає. Через війну в країні агропідприємства відчувають дефіцит кадрів саме у тих спеціальностях, які раніше вважалися суто чоловічими.

Харків’янин Володимир Мироненко під час повномасштабного вторгнення змінив не лише місце проживання, а й професію айтішника на сіті-фермера. Його бізнес почав стрімко розвиватися — лише за декілька місяців після заснування в Івано-Франківську ферми «Micro Green Прикарпаття» мікрозелень з’явилася на полицях супермаркетів «Сільпо».

Головним бажанням родини Кириленків під час першої хвилі коронавірусу в Україні було забезпечити себе якісними продуктами, адже попереду чекала невідомість. Ті події стали поштовхом до того, що незабаром у них з’явилася перша коза Леся.

Сироварня «Мольфар» на Львівщині була створена уже після початку повномасштабної війни подружжям Ярослава та Наталі Сиваків, які до того займалися винятково офісною роботою.