Бізнес запитує

Цьогорічний сезон характеризувався нестандартними погодними умовами, що вплинуло не лише на врожайність, але й на якість сільгоспкультур.

Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку.

В Україні розпочався сезон цукроваріння. Тим часом світові ціни на цукор продовжують оновлювати мінімуми.

За підсумками весняної посівної кампанії соняшник став лідером за площею посіву серед ярих культур.

В Україні запустили програму компенсації витрат на гуманітарне розмінування земель сільгосппризначення. Кошти зможуть повернути аграрії, які раніше розмінували свої поля, але для цього потрібно мати сертифікат-підтвердження від офіційного оператора про надання послуг із розмінування та не мати податкового боргу.

Навколо створення Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» точилося чимало дискусій: економісти прогнозували фінансову нежиттєздатність програми, бізнес не міг зрозуміти, що робити, аби долучитися до цього проєкту, а споживачі рахували майбутній кешбек.

Уряд продовжує видавати гранти для переробних підприємств. За цим напрямом підтримки вже ухвалене рішення про виділення 636 грантів на суму 3,3 млрд грн. Але у представників бізнесу ще лишаються запитання щодо оформлення заявок на державні гранти.

Війна звузила горизонт планування у агропродовольчому секторі до кварталу. Як результат — стратегічні плани з купівлі земель сільськогосподарського призначення не стоять нині на порядку денному.

Перший квартал функціонування ринку землі для юридичних осіб демонструє, що побоювання про масове скуповування земель досі залишається побоюванням. Хоча учасники ринку застерігають, що робити висновки зарано.

Окрім підтримки економіки країни, державні гранти дають можливість українцям бути самостійними під час війни, а також розвивати окремі галузі. За півтора року програми показали свою дієвість і ефективність, тому на цей рік бюджет збільшено майже вдвічі. Заплановано видати: мікрогранти — на 3 млрд грн, гранти для ветеранів — 500 млн грн, на переробку — понад 4 млрд грн.

Агробізнес під час війни — один із тих секторів, який продемонстрував стійкість попри заблоковану логістику, відсутність обігових коштів, втрату земельного банку, здорожчання основних матеріально-технічних ресурсів та інші виклики.

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?

Питання доступності кредитування для аграріїв нині постає як ніколи гостро, адже за погіршення оборотності робочого капіталу та низького рівня рентабельності необхідно додатково інвестувати в альтернативну логістику та відновлювати пошкоджену виробничу інфраструктуру.

У Міністерстві економіки сьогодні вважають бізнес найбільшим акціонером економіки України і зізнаються, що без нього не було б можливості наповнювати державний бюджет, сплачувати заробітні плати ЗСУ та закупати озброєння. Адже вся макрофінансова допомога, отримана від міжнародних партнерів, спрямовується на покриття соціальних видатків.

Тривалий час торговельне сальдо України з КНР було від’ємним, і хоча китайська сторона ініціювала створення Зони вільної торгівлі, для України це був неприйнятний варіант — преференції у торгівлі розглядалися виключно в межах, щоб експорт та імпорт зрівнялися. На сьогодні політична співпраця в цьому напрямі не є актуальною, але питання торгівлі залишається на порядку денному.

Горизонт планування у воєнний час в агросекторі звузився з кількох місяців до кількох тижнів, а то і днів. Серед основних причин — брак обігових коштів, тому, як кажуть самі виробники, проблеми вирішують за мірою їх виникнення, ситуативно.