Правила виробництва спиртових дистилятів і алкогольних напоїв: чек-лист для крафтярів
Розвиток меліорації стримує бюрократія — аграрії назвали головні проблеми
Нові реалії: чи стане Україна аграрним лідером європейських трансформацій
Європейський Союз готує запровадження регулювання (Regulation (EU) 2023/1115), спрямованого на запобігання імпорту товарів, пов’язаних зі знелісненням і деградацією лісів. Зокрема, воно стосуватиметься сої та продуктів її переробки.
З початком повномасштабного вторгнення український агробізнес вимушений був залучати безповоротну грошову допомогу для відновлення підприємств, розвитку, впровадження інновацій, виходу на нові ринки. Одним із найбільших донорів для агрогалузі стали грантові програми USAID.
В Україні за роки великої війни зростає кількість підприємств, які вирощують овочі в закритому ґрунті. І незважаючи на проблеми з енергоносіями, погодний фактор і брак обігових коштів, невеликі тепличні господарства планують нарощувати обсяги.
Під урожай 2025 року аграрії збільшили посіви озимої пшениці та навесні планують сіяти більше кукурудзи, ніж торік. Для оптимального розвитку культур і отримання високих урожаїв рослинам насамперед необхідне ефективне та якісне живлення. Тож українські фермери вже запасаються добривами.
Динаміка площ вирощування гірчиці в Україні має хаотичний характер та залежить від таких чинників як цінова політика та ринок збуту.
М'ясо птиці — серед основних статей українського аграрного експорту в світі та на ринок ЄС. 2023 року близько 41% (173,2 тис. т) від загального обсягу українського експорту м'яса птиці було поставлено до ЄС. Нідерланди (58,9%) та Словаччина (31%) були ключовими імпортерами цієї продукції. Також українська курятина є на ринках Саудівської Аравії (27,3%) та Туреччини (9,2%).
Цьогорічний сезон характеризувався нестандартними погодними умовами, що вплинуло не лише на врожайність, але й на якість сільгоспкультур.
Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку.
В Україні розпочався сезон цукроваріння. Тим часом світові ціни на цукор продовжують оновлювати мінімуми.
За підсумками весняної посівної кампанії соняшник став лідером за площею посіву серед ярих культур.
В Україні запустили програму компенсації витрат на гуманітарне розмінування земель сільгосппризначення. Кошти зможуть повернути аграрії, які раніше розмінували свої поля, але для цього потрібно мати сертифікат-підтвердження від офіційного оператора про надання послуг із розмінування та не мати податкового боргу.
Навколо створення Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» точилося чимало дискусій: економісти прогнозували фінансову нежиттєздатність програми, бізнес не міг зрозуміти, що робити, аби долучитися до цього проєкту, а споживачі рахували майбутній кешбек.
Уряд продовжує видавати гранти для переробних підприємств. За цим напрямом підтримки вже ухвалене рішення про виділення 636 грантів на суму 3,3 млрд грн. Але у представників бізнесу ще лишаються запитання щодо оформлення заявок на державні гранти.
Війна звузила горизонт планування у агропродовольчому секторі до кварталу. Як результат — стратегічні плани з купівлі земель сільськогосподарського призначення не стоять нині на порядку денному.
Перший квартал функціонування ринку землі для юридичних осіб демонструє, що побоювання про масове скуповування земель досі залишається побоюванням. Хоча учасники ринку застерігають, що робити висновки зарано.
Окрім підтримки економіки країни, державні гранти дають можливість українцям бути самостійними під час війни, а також розвивати окремі галузі. За півтора року програми показали свою дієвість і ефективність, тому на цей рік бюджет збільшено майже вдвічі. Заплановано видати: мікрогранти — на 3 млрд грн, гранти для ветеранів — 500 млн грн, на переробку — понад 4 млрд грн.