
Хліб для місцевих: історія появи та розвитку єдиного жорнового млина в одній із громад Житомирщини

Борошномельні підприємства утримують обсяги виробництва попри війну

Зерно і переробка: чи може зернопереробний сектор України стати драйвером економіки

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Експорт продуктів переробки зерна з України за підсумками 2025/26 МР склав 543,4 тис. т, що на 1,2% перевищило показник попереднього сезону.

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

Україна станом на початок червня 2026 року активно використовує тарифні квоти в межах Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС (DCFTA).

Українська пшениця та борошно повністю відповідають нормам Європейського Союзу.

Компанія «Фудреформ» починала свою діяльність із виробництва інгредієнтів для переробки м’яса, пізніше почала працювати в хлібній індустрії, зернопереробці та з інгредієнтами для молочної галузі.

Форум «Хлібна індустрія 2026», який 12-13 травня проходив у Києві, зібравпонад 200 експертів і практиків, які формують майбутнє хлібопекарськоїгалузі.

Україна у липні – квітні 2025/26 маркетингового року скоротила експорт борошна, круп і продуктів переробки зерна, водночас постачання макаронних виробів і кускусу продемонстрували зростання.

У Києві 12–13 травня відбудеться головна подія року для борошномельного та хлібопекарського ринку України. Організатори розширили програму форуму: першого дня відбудеться конференція, другого — виїзний день з візитом на сучасні підприємства хлібопекарської галузі.

Відкриття ринку Китаю для експорту українського пшеничного борошна не варто сприймати як сигнал до негайного старту постачань.

Україна протягом липня – березня 2025/26 МР експортувала 48,3 тис. т пшеничного борошна проти 49,8 тис. т за аналогічний період попереднього сезону.

Україна офіційно відкриває можливість експорту пшеничного борошна до Китайської Народної Республіки.

Світова торгівля пшеничним борошном у сезоні 2025–2026 скоротиться до мінімального рівня за останні чотири роки.