Публікації

Крафтове виробництво «Двір Індика», що на Полтавщині, за рік вирощує понад 2 т м’яса, з яких переробка складає лише 20%. У асортименті ковбаси та сардельки, а також різні копчення. У планах збудувати повноцінний цех, модернізувати інфраструктуру та виготовити унікальний для українського ринку продукт — хамон із ніжки індика, а для цього потрібна кліматична камера.

За площами та обсягами вирощування волоського горіха у світі лідирує Китай, хоча більшість продукції споживається всередині країни. Далі йдуть США та Туреччина. Україна, за даними FAOSTAT, має відносно невеликі промислові площі.

Тарас Висоцький — не нова людина в аграрному відомстві. Обіймаючи посаду заступника протягом семи років, як в окремому міністерстві, так і в об’єднаних, він залишався запорукою стабільності для учасників агропродовольчого сектору.

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

За останній рік біоетанольна галузь України продемонструвала стрімке нарощування виробничих потужностей — більш ніж у 2,5 раза, або на 160%. За даними Української асоціації виробників біоетанолу, наразі у країні працюють 10 із 17 ліцензованих виробників біоетанолу. Поточний обсяг виробництва становить 180-200 тис. т на рік, але наявні потужності дозволяють збільшити його вдвічі.

В Україні запустили безкоштовний цифровий помічник Bactogran Field Advisor, який розраховує необхідну кількість фосфору для кожного конкретного поля. Це дозволяє контролювати правильну норму внесення одного з трьох життєво необхідних для рослин елементів і, відповідно, не вносити зайвого, а отже заощаджувати кошти.

Дефіцит зовнішньої торгівлі України в першій половині 2026 року вже досяг $28,3 млрд, попит на іноземну валюту дуже високий. Україна втрачає за кожен день зупинки чорноморських портів близько $70 млн експортних надходжень.

Початок жнив 2026 року підтвердив традиційну сезонну закономірність: із надходженням на ринок зерна нового врожаю закупівельні ціни спочатку знизилися.

Український агросектор продовжує працювати в умовах надвисоких ризиків, де кожен неперевірений гектар землі несе смертельну загрозу для людей і техніки. Попри ризик підривів, фермери продовжують виїжджати на поля, обробляти їх, збирати врожаї та попереджати гуманітарну кризу в Україні та світі.

Вартість пального в Україні продовжує змінюватися: середня ціна дизеля наближається до позначки 90 грн/л.

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

Обсяг кредитування українського агросектору перевищив довоєнний рівень і досяг $3,9 млрд. Понад 70% позик сільгоспвиробники залучають для модернізації виробництва, оновлення техніки та розвитку підприємств. Такі дані озвучило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Під час Дня поля «Агро Львів 2026» з’ясовували, на що беруть кошти аграрії та якими фінансовими програмами користуються.

Українські агровиробники — від великого до дрібного крафтового — дедалі більше уваги приділяють безпечності, простежуваності та відкритості виробництва. Ці принципи продиктовані не лише змінами у законодавчому полі на євроінтеграційному шляху, а й запитом від споживачів.

Штучний інтелект дедалі частіше стає сполучною ланкою між збором даних і ухваленням рішень у тваринництві. Якщо протягом останнього десятиліття фермери активно інвестували в сенсори, програмне забезпечення для управління господарствами та автоматизовані системи, то сьогодні головним завданням стає ефективне використання накопиченої інформації.

Козівництво в Україні дедалі частіше виходить за межі суто виробничої діяльності, поєднуючи ремісниче сироваріння, гастрономію та фермерський туризм. Саме таким шляхом розвивається ферма Virtuoso by Lukachivka на Київщині, де ставку зробили на якісне козине молоко, сири природного визрівання й атмосферу фермерського життя.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.