теплиця

Тепличним господарствам у нідерландському регіоні Вестланд уперше заборонили використовувати воду з каналів для зрошення через сильну посуху.

Найбільшою проблемою в овочівництві у фермера з Миколаївщини була якість води для поливу, що негативно впливала на розвиток рослин і врожайність.

Держава поточного року передбачила на розвиток садівництва та тепличного господарства 440 млн грн грантової підтримки, з яких уже використано близько 250 млн грн (або 57%).

Витрати на енергію сьогодні перевищують сукупні витрати на робочу силу, матеріали та логістику. Затрати на електроенергію зросли до 60-75%, що є надкритичним для частки енерговитрат у собівартості.

Ключові обмеження тепличного сектору в Україні — зростання енергоємності виробництва, брак кадрів, збільшення логістичних витрат, імпорт із Туреччини.

Війна та енергетичний шок змінили тепличний бізнес України, але він залишається стратегічно важливим напрямом. Західні регіони поступово формують нові тепличні хаби. Виживають ті, хто орієнтується на новітні технології. Адже за зростання енергетичних витрат до 60–70% вітчизняні тепличні овочі та зелень стають неконкурентними. Тоді дешевше завезти імпортний товар.

У Європі можуть з’явитися супермінікавуни, призначені для споживання однією людиною. Нові сорти, які кілька років проходили випробування, планують вивести на ринок у 2027 році.

Житомирська міська рада передала оранжерею з балансу КП «Зеленбуд» до КУ «Агенція розвитку міста» для запуску одного з перших практичних етапів AgriTech Innovation Lab.

Найбільше теплиць зараз будують аграрії у Житомирській, Миколаївській і Одеській областях. Але найближчими роками до тунельних теплиць прийдуть і агровиробники Вінниччини, адже зміна клімату практично заганяє окремі сектори під плівку.

Зміна клімату практично заганяє окремі сектори під плівку. Вирощування ягід та овочів у відкритому ґрунті стає занадто ризикованим, і навіть використання інтенсивних технологій не гарантує виробникам стабільність і належну якість продукції. Зважаючи на ці тенденції, аграрії намагаються втримати контроль над урожайністю і ефективністю бізнесу, тому переводять ягідні плантації під плівкові тунелі, які захищають від погодних негараздів і роблять сезон прогнозованим.

Українські аграрії від початку 2026 року отримали 102,5 млн грн державної грантової підтримки на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства.

Від початку 2026 року 14 агропідприємств отримали 70,8 млн грн державної підтримки на закладання нових садів і будівництво теплиць. Найбільше заявок надходить із Київської, Львівської та Закарпатської областей.

Фермер із Луганщини Юрій Кушнір після початку війни і вимушеного переїзду на Полтавщину не лише відновив господарство, а й активно розвиває сучасне ягідництво. Його підхід — це поєднання досвіду, технологій і чіткої стратегії: працювати на якість і випереджати ринок.

Українські сільгоспвиробники почали отримувати перші грантові виплати після відновлення державної програми підтримки.

На українському ринку продовжується стрімке зниження цін на тепличні огірки.