
Працювати на випередження: методи, які роблять сільгоспвиробників ефективнішими

На Кіровоградщині масовий мор бджіл: пасічники звинувачують фермера

Школяр створив «розумний вулик» з управлінням зі смартфона

У період цвітіння ріпаку на посівах, як правило, перевищення норм шкідників дуже велика. Тому важливо підібрати продукти захисту, щоб вони були не шкодочинними для бджіл та корисних ентомофагів.

Попри сприятливу зиму для бджіл, холодна весна може залишити Запорізьку область без раннього меду.

Минулий сезон для пасічників Запоріжжя виявився непростим — через погодні умови медозбори були значно слабшими, ніж зазвичай. Відповідно, ціна на мед через його дефіцит була доволі високою.

Перша леді США Меланія Трамп оголосила про розширення бджільницької програми Білого дому — на Південній галявині встановили новий повністю функціональний вулик, створений місцевим майстром у формі Білого дому.

Навіть в умовах війни галузь бджільництва продовжує розвиватися: з’являються нові пасіки, і що особливо важливо — у цей сегмент активно приходить молодь.

На родинній пасіці Олексія Мельніченка з Київщини працювали з різними породами бджіл — українською степовою, бакфастом. У підсумку зупинилися на карніці.

Ситуація на ринку меду в Україні залишається складною та нестабільною. Поточний сезон виявився аномальним: з одного боку — неврожай меду, з іншого — суттєве зростання цін.

Від двох вуликів без досвіду — до кочової пасіки на 180 бджолосімей і власної лінійки продукції. Історія пасічника, який поєднує духовне служіння з бджільництвом, показує, що навіть у складних умовах галузь може розвиватися, якщо є системний підхід, готовність до експериментів і постійна робота з ринком.

На Вінниччині пасічники фіксують значні втрати бджолосімей після зимівлі 2025–2026 років. Лише до обласної лабораторії звернулися понад 100 господарів із повідомленнями про загибель бджіл.

У період з 20 по 2 березня в НУБіП України відбудеться декада кафедри бджільництва. Вона передбачає серію освітніх, профорієнтаційних, науково-практичних заходів, спрямованих на популяризацію галузі, обмін досвідом і зміцнення зв’язків між освітою, наукою та виробництвом.

Сучасні дослідження доводять, що бджоли — складні адаптивні істоти, які не лише живляться за складними схемами, а й здатні навчатися, розпізнавати візуальні патерни та навіть сприяти науковому прогресу в галузі штучного інтелекту.

Запилення бджолами на ріпаку дає плюс 10-20% до урожайності, а на соняшнику — до 30%. Для ефективного запилення одного гектара посівів зазвичай достатньо 4 бджолосім’ї.

У сучасному сільському господарстві особливо гостро постає питання: як забезпечити високі врожаї, не завдаючи шкоди довкіллю та комахам-запилювачам? Адже саме бджоли відіграють ключову роль у формуванні урожайності ріпаку, соняшнику та багатьох інших культур.

Як забезпечити високі врожаї, не завдаючи шкоди довкіллю? Це питання гостро стоїть перед сільським господарством не один рік і посилюється в контексті європейської інтеграції України. Особливу увагу відводять захисту посівів, не завдаючи шкоди комахам-запилювачам.

Держпродспоживслужба приділяє особливу увагу стану здоров’я бджіл в Україні, адже ці комахи відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та збереженні біорізноманіття.

Майже 700 бджолиних сімей, які належали 10 пасічникам, загинули у Краснопільській громаді, що на Житомирщині.