
Перетворити відходи тваринництва на енергетичну незалежність. Аграрії переходять від планів до практики

Фінальний показник EBITDA агровиробництва у сезоні 2025 знизився на 9%

Зарплати в агросекторі: у яких напрямах фіксують найбільше зростання

За п’ять воєнних років в українському виноробстві відбулося падіння площ виноградників майже вдвічі, зниження переробки, втрата частини виробничих потужностей. Та попри всі складнощі вже в 2024–2025 роках на теренах України з’явилися перші ознаки відновлення галузі.

За площами та обсягами вирощування волоського горіха у світі лідирує Китай, хоча більшість продукції споживається всередині країни. Далі йдуть США та Туреччина. Україна, за даними FAOSTAT, має відносно невеликі промислові площі.

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед аграріїв цього сезону були трактори (35,5%), комбайни (15%) та мінітрактори (11,2%).

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

Медіанний фіксований дохід у продажах комерційних підрозділів в агробізнесі становить 64,9 тис. грн на місяць. Для закупівлі зерна цей показник складає 59,8 тис. грн, тоді як у логістиці — 36,7 тис. грн.

Низькі доходи, нестача робочих місць, слабка транспортна доступність і обмежені можливості для підприємництва залишаються одними з ключових викликів для мешканців сільських територій. Водночас земля та особисті селянські господарства продовжують виконувати роль фінансового й продовольчого буфера для мешканців сіл.

За результатами сезону 2025 року прогнозний EBITDA становить 410 $/га. Для порівняння, прогнозний показник за сезон 2024 на аналогічному етапі складав 402 $/га, а фактичний EBITDA після завершення реалізації врожаю 2024 року досяг 446 $/га. Поточний прогноз перебуває близько до торішнього рівня та відображає збереження прибутковості агровиробництва в умовах мінливої ринкової ситуації.

Посівна кампанія 2026 року відбувається в умовах посилення економічного тиску на аграріїв. Зокрема, вартість проведення комплексу весняно-польових робіт зросте порівняно з 2025 роком у середньому на 10-12%.

У 2025 році в Україні зафіксовано збільшення насіннєвих площ під основними сільськогосподарськими культурами порівняно з 2024 роком. Йдеться про пшеницю, кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник, сою та ячмінь.

Базові потреби залишаються головною статтею витрат для українців. Найбільша їх частка припадає на товари та послуги першої необхідності — 84% місячного бюджету. І це значно більше, ніж витрачають європейці. Зокрема, у Німеччині та Нідерландах цей показник становить 56-59%.

Сподіватися, що ґрунт — це стала категорія, — велика помилка. Ґрунти 10 років тому й сьогодні — це абсолютно різна сукупність показників, відповідно, й різний результат господарської діяльності. Специфіка сівозміни, виробничі схеми, технології захисту та живлення, наявність чи відсутність поливу, а також гідротермічні особливості конкретного регіону — все це комплексно чи окремо неминуче змінює характеристики ґрунтів.

83% компаній планують підвищення доходів персоналу у 2026 році; частина з них уже ухвалила рішення, інша — завершує погодження. 17% наразі не планують змін.

Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед українських аграріїв у 2025 році стали трактори (40,4%), комбайни (17,6%) та мінітрактори (10,8%). Пік інтересу до сільгосптехніки припав на жовтень.

У 2025 році українські заклади працювали на тлі падіння відвідуваності та зростання цін. Відвідуваність знизилася на 8%, середній чек зріс на 17%, а виручка — на 6%. За словами рестораторів, витрати на закупівлі, комунальні послуги й енергонезалежність зростають швидше, ніж заклади встигають піднімати ціни, і це тисне на рентабельність. Головним операційним викликом залишається дефіцит кадрів.

У 2024/2025 маркетинговому році зарплати на елеваторах зросли значно більше, ніж роком раніше. Якщо в попередньому періоді підвищення становило від 10 до 20%, то цього року 71% компаній збільшили як оклади, так і погодинні розцінки на 15-25%.