EUDR: як Україна може перетворити регуляторний тиск на конкурентну перевагу
Українські аграрії зможуть бути конкурентоспроможними в межах суворих правил ЄС
Стале партнерство відкриває нові ринки для українського цукру
Вимоги регламенту ЄС про запобігання вирубуванню лісів — EUDR — набувають чинності 30 грудня 2025 року. Сфера його застосування охоплює продукцію, сировинну чи перероблену, виготовлену з ВРХ, какао, кави, олійної пальми, каучуку, сої або деревини. Наскільки український агросектор може забезпечити вимоги нових регуляцій — говорили провідні фахівці на конференції Grain Ukraine.
Компанія «Епіцентр К» постійно шукає можливості розвитку борошномельного напряму, але через війну в країні є певні й дуже критичні коригування цього ринку.
Вступить Україна до ЄС чи ні, майбутнє агросектору країни дуже позитивне. У нас найкращі в світі ґрунти, помірний клімат, висококваліфіковані спеціалісти, Україна — дуже конкурентоспроможна, тому іноземні інвестори розглядають можливості вкладати кошти.
Міжнародна рада з питань зерна (IGC) прогнозує історичний максимум виробництва кукурудзи на рівні 1 277 млн т. На ринок вплине ситуація в США, динаміка в Україні та зростання світової торгівлі.
Через високий рівень дефіциту ЄС не встановлює жодних обмежень на імпорт кукурудзи, соняшнику, сої та ріпаку з третіх ринків.
Європейська комісія готує масштабну реформу Спільної аграрної політики (САП) та багаторічного бюджету ЄС після 2027 року, однак поспіх у її реалізації вже спричинив хвилю критики з боку депутатів Європарламенту.
Коротка, але важлива ера відкритої торгівлі між ЄС та Україною завершилася. Стосунки між двома сторонами після закінчення дії автономних торговельних заходів (АТЗ) поки що регулюються перехідною домовленістю. Цей режим діятиме на принципі поверення до довоєнних тарифних квот у межах Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ/DCFTA) на основі формули 7/12 від обсягів квот 2021 року.
Виклики, які несе в собі євроінтеграція, стоять особливо гостро перед середніми і малими агровиробниками. Для українських аграріїв сьогодні важливо на шляху євроінтеграції говорити про етапність і реалізовувати цей процес на тих умовах, які б відповідали інтересам України.
Розвиток молочного скотарства в Україні стимулюють великі промислові ферми. Число малих сімейних підприємств стрімко знижується, і, ймовірно, їх чекатиме ніша крафтового виробництва. Переробники також готові до більших обсягів молока. Єдине питання — пошук експортних ринків, адже за новими умовами торгівлі з ЄС квоти вичерпаються дуже швидко.
Якщо аграрій хоче вивести на міжнародний ринок свою продукцію, він повинен слідувати правилам, які встановлює Євросоюз. Не варто використовувати пестициди, якщо це заборонено, адже коли з'ясується, що правилами знехтували, така продукція нічого не вартуватиме.
У 2024 році імпорт органічної агропродовольчої продукції до ЄС сягнув 2,64 млн т. Це на 6,4% більше порівняно з 2023 роком, коли було зафіксовано 2,48 млн т.
Українські аграрії наближаються до виконання ринкових прогнозів за площами під соєю: на початок червня, за офіційною інформацією Мінагрополітики, вже посіяно 2,23 млн га, що складає 92% від плану. Тим часом цінова ситуація й аналітика експертів підтверджують перспективність української сої на світових ринках, особливо ЄС.
Без урахування кліматичних змін отримати гарантований урожай уже неможливо. До 2050 року половина орних земель України буде в посушливій зоні. Чи можна до цього пристосуватися?
Ще невідомо, які зміни в торгівлі відбудуться для України в ЄС після 5 червня.
Через невизначеність умов торгівлі з ЄС українські експортери починають розвивати інші ринки, орієнтуючись на країни Африки, Азії.
Для кожного сегмента продукції ситуація із запровадженням квот може вважатися критичною. Наприклад, борошно підпадає під квоту на пшеницю, не дуже хороша ситуація і з томатною пастою.