ЄС

З 1 серпня 2025 року можливість експорту сухого молока з України до ЄС у межах квоти вже закінчилась.

З початку поточного сезону (1 липня 2025 р.) по 27 липня країни Євросоюзу імпортували 267,8 т олії, що на 38% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону.

Єврокомісія знизила прогноз виробництва зернових культур у Європейському Cоюзі у 2025/26 МР з 282,9 млн т до 278,4 млн т. Проте оновлений показник суттєво вищий за результат попереднього сезону (255,2 млн т).

Сумарно 10 країн – найбільших імпортерів забезпечили Україні 3/5 доходів від зарубіжних постачань продукції агропромислового комплексу в І півріччі 2025 року.

Європейський ринок картоплі 2025 року стрімко рухається до критичної межі: площі посівів зросли до рекордного рівня — 1,47 млн га, що на 5,5%, або 77 тис. га більше, ніж торік. Такого різкого стрибка не спостерігалося вже багато років.

З 2016 року ціни на продукти харчування в Україні зросли на 79% у євро, в той час як у європейських країнах цей показник становить 46%.

На фоні високої привабливості вирощування сої в Україні останніми роками значно зросла і її переробка. У вересні-червні 2024/25 МР виробництво шроту сягнуло 1,7 млн т, з яких 61%, або 1,07 млн т — було експортовано.

7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.

Цього року Європейський органічний конгрес відбувся у Варшаві в межах головування Польщі в Раді ЄС. Це перша зустріч органічної спільноти після оприлюднення Комюніке щодо майбутнього сільського господарства та продовольчої промисловості в ЄС до 2040 року, а також низки інших документів ЄС, де органічне виробництво дедалі більше визнається стратегічним напрямом аграрної політики.

Декілька років до повномасштабного вторгнення українська молокопереробна галузь функціонувала в умовах збалансованого ринку в молочному еквіваленті. Водночас у грошовому вимірі ринок уже був імпортозалежним. Цей баланс зберігався протягом 2020–2021 років.

Коли 30 грудня 2025 року набуде чинності новий Регламент (ЄС) 2023/1115, відомий як EUDR (EU Deforestation Regulation), український агроекспорт зіткнеться з найбільшою регуляторною революцією за останні десятиліття. Але саме цей момент може стати переломним для нашої галузі — не як загроза, а як унікальна можливість переформатувати відносини з європейським ринком.

За умови членства України в ЄС аграріям доведеться стикнутися з багатьма викликами, але вони водночас матимуть доступ до фінансових ресурсів для розвитку галузі, зможуть ефективніше працювати над конкурентними перевагами, які дозволять посісти гідне місце на ринку ЄС.

У 2024 році цукор приніс Україні понад $400 млн експортної виручки. Це екосистема, яка починається з фермера і закінчується біоетанольним заводом, тому цукрова галузь важлива для країни.

Вимоги регламенту ЄС про запобігання вирубуванню лісів — EUDR — набувають чинності 30 грудня 2025 року. Сфера його застосування охоплює продукцію, сировинну чи перероблену, виготовлену з ВРХ, какао, кави, олійної пальми, каучуку, сої або деревини. Наскільки український агросектор може забезпечити вимоги нових регуляцій — говорили провідні фахівці на конференції Grain Ukraine.

Компанія «Епіцентр К» постійно шукає можливості розвитку борошномельного напряму, але через війну в країні є певні й дуже критичні коригування цього ринку.

Вступить Україна до ЄС чи ні, майбутнє агросектору країни дуже позитивне. У нас найкращі в світі ґрунти, помірний клімат, висококваліфіковані спеціалісти, Україна — дуже конкурентоспроможна, тому іноземні інвестори розглядають можливості вкладати кошти.