DEFENDA

Як прийнято вважати, для зараження колосу септоріозом потрібні передумови. А саме — це коли на момент колосіння, а особливо під час цвітіння озимої пшениці, спостерігається висока вологість повітря або випадають дощі. Збудники септоріозу добре розвиваються за відносної вологості більше 70% та температури вище +15°С.

Погодні умови цього сезону сприяли активізації не лише шкідників, а й розвитку грибкових хвороб. Один із найпоширеніших патогенів, який уже проявляється на посівах соняшнику, — септоріоз.

М'яка зима та затяжна прохолодна весна стали сприятливими для активізації шкідників, які вже завдають шкоди посівам соняшнику. Один із таких небезпечних ворогів — мідляк піщаний.

Фосфор відіграє ключову роль у забезпеченні повноцінного росту та розвитку кукурудзи. Особливе значення цей елемент має на початкових етапах, коли закладається потужна коренева система та формуються генеративні органи. Вже до фази викидання волоті культура засвоює понад 60% своєї потреби у фосфорі.

Соя активно використовує поживні речовини, накопичені у сім’ядолях, на перших етапах розвитку. Пізніше, до моменту цвітіння, культура отримує з ґрунту лише 5-15% від загальної потреби в макро- та мікроелементах. Основне споживання відбувається на початку цвітіння до фази наливання зерна. Саме в цей період сої необхідні всі елементи живлення.

Оскільки прапорцевий листок у озимої пшениці відповідає за 43% урожайності та впливає загалом на налив і формування зерна, завдання агронома — зберегти термін його функціонування.

Уже багато років соняшник залишається провідною олійною культурою в Україні завдяки своїй високій рентабельності. Це сприяє постійному зростанню площ його посівів, адже в умовах сучасного агровиробництва головним пріоритетом для фермерів є досягнення стабільних фінансових результатів.

На українських полях уже квітує ріпак, який приваблює широкий спектр запилювачів. Корисні комахи забезпечують приріст урожайності культури до 25%, тому з кожним роком агровиробники дедалі більше зважають на їхню безпеку.

Велике розчарування багатьох садівників — весняне непробудження пагонів малини. Таке явище, коли 20-50% виплеканих впродовж попереднього року плодоносних пагонів не відновлюють вегетацію, все частіше спостерігається в ягідниках із насадженнями сучасних помаранчевих і червоноплідних сортів літнього дозрівання.

На полях Дніпропетровської області наразі спостерігається великий сплеск оленки волохатої. Небезпека в тому, що вона пошкоджує цвіт на рослинах, відтак зовсім не відбувається запилення. Таким чином, фермери не отримають урожай.

В Україні частішають випадки міграції бур'янів посівами культурних рослин за регіонами. Наприклад, вовчок соняшниковий минулого року помітили аграрії Житомирщини, хоча раніше ця рослина-паразит у цій області не зустрічалася. Але агровиробники центральної та південної частин України давно борються з вовчком.

Молода та перспективна агрономка із захисту рослин за освітою Марія Аджийська народилася на Одещині, у Бессарабії. Сьогодні вона працює менеджеркою зі збуту Одеського представництва компанії LNZ Group.

Значне коливання температур, скорочення середньорічної кількості опадів на 100 мм, яка з роками буде ще меншою, призвели до зміщення природно-кліматичних зон на північ приблизно на 200 км. Довгострокових оптимістичних прогнозів експерти робити не беруться, навпаки, говорять про подальше підвищення середньорічної температури від 1-2°С до 6-7°С до кінця сторіччя.

Останніми роками в Україні спостерігаються зміни кліматичних умов — високі температури влітку та безсніжні зими з чергуванням плюсових і мінусових температур. Такі нестабільні погодні умови впливають на вегетацію озимої пшениці, тим самим коригуючи її систему захисту та весняне підживлення.

Виробництво сої в Україні характеризується динамічним зростанням посівних площ і валових зборів залежно від попиту на ринку. Незважаючи на збільшення площ під цією культурою, урожайність та показники якості насіння можуть бути кращими.