Соняшник і кукурудза в топі: Україна нарощує виробництво зерна
Прогнозована ціна: переробники впроваджують нові моделі співпраці з виробниками молока
Смачна пшениця та Ляняшка. Фермери вирощують стародавні культури та патентують новинки
7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.
Цього року на Черкащині посів сільськогосподарських культур (з урахуванням озимих, овочевих та кормових) проведено на площі 1,2 млн га. У структурі посівних площ найбільшу питому вагу мають зернові (51,4%) та технічні культури (37,2%). Крім того, під картоплю й овочеві культури відведено 6,3%, під кормові — 4,9% посівів. У області поступово нарощується поголів’я ВРХ і створюються переробні підприємства.
Аграрний сектор України в умовах воєнного часу потребує додаткових і своєчасних законодавчих ініціатив на підтримку та розвиток сільськогосподарського виробництва, забезпечення продовольчої безпеки та сприяння експорту продукції.
На Херсонщині зафіксували масовий розвиток сарани. Ситуація почала набувати критичного характеру на початку червня. На сполох забили місцеві фермери, які помітили на своїх посівах масове поширення сарани та її міграцію.
Великі національні торговельні мережі готові надавати можливість для дрібного виробника, закуповувати ягоди, горіхи, нішеві крупи. Співпраця можлива у форматі Інноваційних груп дрібних агровиробників (SIGs — Small Innovation Groups), що наразі успішно застосовується в країнах Європейського Союзу і є частиною спільної аграрної політики.
Бобові культури набувають дедалі більшої популярності серед українських аграріїв. На них звертають увагу завдяки поживним властивостям, високому вмісту білка та економічній ефективності. До того ж український горох, соя, квасоля та сочевиця цікавлять країни ЄС, Південної Азії та Африки, що спонукає агровиробників розширювати посівні площі.
Інвестиційні настрої у агробізнесу різні. Виробники розділилися на тих, хто чекає, коли закінчиться війна, і тих, хто розвивається зараз із думкою про те, що після війни вони будуть на роки попереду.
Нещодавно у Саксонії (Німеччина), на базі органічного господарства Wassergut Canitz, відбувся День поля Öko-Feldtage 2025 — одна з ключових європейських подій у сфері органічного землеробства. Захід проходить раз на два роки та збирає фермерів, науковців, виробників, політиків і всіх зацікавлених у розвитку сталого сільського господарства. Цьогоріч подію відвідали понад 9 тисяч учасників зі всієї Європи.
Південно-Африканська Республіка (ПАР) є найбільшим торговельним партнером України на південь від Сахари. Проте товарообіг між країнами невеликий — торік обсяг двосторонньої торгівлі становив майже $114 млн. До ПАР Україна постачає переважно сировинну продукцію, а закуповує фрукти, вино.
Відомий виробник сільгосптехніки «Технополь» спільно з одним із найбільших виробників біопрепаратів у Східній Європі — BTU — у червні провели День поля. Під час заходу організатори на полях свого сільгосппідприємства продемонстрували аграріям технологічні процеси, ознайомили з техкартами вирощування культур і наочно показали результати впровадження технології Living Soil Power у тандемі з біопрепаратами.
З 9 по 15 листопада 2025 року в Ганновері (Німеччина) відбудеться найбільша у світі виставка аграрної техніки — Agritechnica 2025, і вона вже повністю заброньована. Очікується понад 2 700 учасників із більш ніж 50 країн, із яких 65% — міжнародні компанії.
Вимоги регламенту ЄС про запобігання вирубуванню лісів — EUDR — набувають чинності 30 грудня 2025 року. Сфера його застосування охоплює продукцію, сировинну чи перероблену, виготовлену з ВРХ, какао, кави, олійної пальми, каучуку, сої або деревини. Наскільки український агросектор може забезпечити вимоги нових регуляцій — говорили провідні фахівці на конференції Grain Ukraine.
Культура фермерства за часів незалежності України кардинально змінилася. І зміни стосуються не лише технологій, а й підходів до господарювання як у вирощуванні культур, так і в управлінні, взаємозв’язках із пайовиками та державою.
Українське виноробство очікують зміни. Із 2026 року набуде чинності закон «Про виноград, вино та продукти виноградарства», який змінює правила гри: кожен виноградник має бути зареєстрованим, кожна пляшка — задекларованою, а процес — повністю прозорим, «від лози до пляшки».
Від неузгодженості цін і відсутності співпраці між виробниками та переробниками молока страждають обидві сторони. На тлі повернення експортних квот до ЄС настав час для перемовин.
Уже кілька тижнів поспіль в Україні точиться дискусія щодо ініціативи запровадити експортне мито у розмірі щонайменше 10% на сою та ріпак. Ідею «збільшити обсяги переробки і позбутися статусу сировинної держави» активно просуває Мінагрополітики, «за» необхідність заборонити, обмежити експорт цих культур квотами або запровадити мита висловлювалися представники профільних асоціацій переробників.