
Вхід в енергетичні проєкти: як великий агробізнес може збудувати власну генерацію

Мінус 30% витрат на пальне: як Smart-управління змінює економіку господарства на Черкащині

Іван Шилов: Люди, які вирощують зерно, випікають хліб і стоять на сторожі продовольчої безпеки країни, мають особливу цінність

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

Обсяг кредитування українського агросектору перевищив довоєнний рівень і досяг $3,9 млрд. Понад 70% позик сільгоспвиробники залучають для модернізації виробництва, оновлення техніки та розвитку підприємств. Такі дані озвучило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Під час Дня поля «Агро Львів 2026» з’ясовували, на що беруть кошти аграрії та якими фінансовими програмами користуються.

Українські агровиробники — від великого до дрібного крафтового — дедалі більше уваги приділяють безпечності, простежуваності та відкритості виробництва. Ці принципи продиктовані не лише змінами у законодавчому полі на євроінтеграційному шляху, а й запитом від споживачів.

Штучний інтелект дедалі частіше стає сполучною ланкою між збором даних і ухваленням рішень у тваринництві. Якщо протягом останнього десятиліття фермери активно інвестували в сенсори, програмне забезпечення для управління господарствами та автоматизовані системи, то сьогодні головним завданням стає ефективне використання накопиченої інформації.

Козівництво в Україні дедалі частіше виходить за межі суто виробничої діяльності, поєднуючи ремісниче сироваріння, гастрономію та фермерський туризм. Саме таким шляхом розвивається ферма Virtuoso by Lukachivka на Київщині, де ставку зробили на якісне козине молоко, сири природного визрівання й атмосферу фермерського життя.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед аграріїв цього сезону були трактори (35,5%), комбайни (15%) та мінітрактори (11,2%).

GoldExim — сучасне експортно орієнтоване виробництво нішевих культур із Хмельницького, продукцію якого купують від Європи до Азії. Керівник компанії Владислав Балац розповів про етапи розвитку підприємства та роль оптичного сортування у підготовці продукції, якість і безпечність якої задовольнить навіть найбільш вимогливих покупців.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

У більшості країн Північної півкулі погодні умови сприяли формуванню високого врожаю черешні, що забезпечило більшу пропозицію продукції порівняно з минулим роком. Водночас зростання обсягів виробництва посилило цінову конкуренцію практично на всіх ключових ринках, тоді як локальні погодні аномалії, дефіцит робочої сили та зміна експортних потоків продовжують впливати на ситуацію в окремих країнах.

Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.

Малина та полуниця є основними рушіями органічного експорту. Ягоди постачаються переважно в замороженому вигляді, є незначні партії сушеної продукції. Проте найбільше запитів на дикорослі ягоди, зокрема чорницю. Серед горіхів домінує волоський, причому переважно некультивований.

У фермерському господарстві «ГЛЕК», що на Херсонщині, льон повністю замінив у сівозміні соняшник.

Рекордна спека у Європі не дуже вплинула на врожай ранніх зернових, проте по кукурудзі очікуються втрати. Українське зерно може їх перекрити, але експортні можливості залежать від логістики.