Публікації

У аграрній компанії ІМК через проблеми із системами автопілотування, спричинені роботою засобів РЕБ, вимушені повернутися до посіву з фізичними маркерами. Втім, це не стало на заваді отримати рекордні показники з урожайності пшениці та олійності соняшнику.

Відкриття великої кількості грантових та інших дотаційних програм перш за все під інвестиційні проєкти, а також пільгові програми підтримки для компаній, які суттєво постраждали від бойових дій, — серед трендів фінансового ринку України на найближчий час.

Отримати швидке кредитування за спрощеною процедурою без подання фінансових документів уже стало реальністю для аграріїв. Завдяки такому фінансовому інструменту, як попереднє рішення зі встановлення генерального кредитного ліміту від ПУМБ, сільгоспвиробник може залучити до 30 млн грн та відразу спрямувати кошти на виробничі потреби. Цей вид фінансування сьогодні є найбільш привабливим для аграрного бізнесу.

Для якісного вирощування артишоку необхідна сукупність декількох факторів, але основною перепоною для фермерів є брак інформації та досвіду, що робить цю нішу незаповненою.

У селищі Згурівка на Київщині працює сімейне господарство, яке пройшло шлях від кількох вуликів до великої сертифікованої органічної пасіки, що сьогодні налічує понад 500 бджолосімей.

У деяких містах Європи частка органічних продуктів у муніципальних освітніх закладах сягає 90%. Україна лише на шляху впровадження здорового харчування в школах, садочках і лікарнях. Пілотний проєкт «Покращення доступу до місцевих харчових продуктів» стартував торік у Львівській області. Одним із завдань ініціативи є ширше включення органічних та місцевих продуктів у колективне громадське харчування.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

Український тренд на мобільні сокарні набирає обертів: у різних регіонах країни з’являються цехи, де кожен може принести власні яблука чи груші й отримати на виході чистий, без жодних домішок сік.

Ще 10 років тому можна було виживати, працюючи із підходами колгоспу. Сьогодні це вже не працює.

Виробництво й адаптація технологій під час посухи, що стає особливо важливим в умовах зміни клімату та нестачі вологи, є головним випробуванням для українського аграрія. Щоб не працювати у збиток, сільгоспвиробники у більшості областей відмовляються від оранки та переходять на більш ощадливі технології обробітку ґрунту.

З початку війни «Контінентал Фармерз Груп» інвестувала у розвиток бізнесу $120 млн. Це означає, що компанія вірить у майбутнє України як дуже важливого гравця на світовому аграрному ринку.

Перехід із класичного виробництва на органічне потребує часу і терпіння. Виробники зазначають, що в перші роки не варто відразу розраховувати на 100% результат. Тому на початковому етапі органіка — це не про бізнес, а про філософію. Тож у цьому секторі залишаються ті, хто вірить у свою справу.

Компанія Prometey активно розвиває бізнес в Єгипті та робить основний акцент на розвиток офісу в цій країні. Власник компанії Рафаель Гороян розповідає, що у розвинених країнах бізнесу надають податкові пільги, створюють комфортні умови, а в Україна бізнес стає непотрібним. Він зазначає, що якщо ситуація не зміниться, ще більше підприємців мігруватимуть закордон і коли український бізнес там укоріниться, повернути його буде вже неможливо.

Підприємство «Альянс-Бекон» на Житомирщині має в обробітку 1800 га землі. Вирощують сою та кукурудзу, невеликі площі займають озимі ячмінь і пшениця. Наявність власного елеватора дає можливість господарству економічно вигідно зберігати та сушити власне зерно, а також закуповувати продукцію у фермерів і розвивати трейдинг.

Після збору врожаю перед аграріями стоїть завдання якісного зберігання зерна. Провідні господарства вже не один рік використовують для цього технологію небулізації (холодного розпилення). Вона з’явилася в Україні з появою компанії Sojam, яка запропонувала лінійку інсектицидів для обробки врожаю.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.