Потенціал втрачається щодня. Спека вплине не лише на врожай, а й загрожує насіннєвим посівам
Підводні камені меліорації, або Як господарство на Черкащині зрошення відроджує
Інвестиції в землю: ТОП-5 тенденцій, враховуючи євроінтеграцію
Підприємство «Трансвіт» побудувало в Україні десятки елеваторних комплексів, адже тривалий час така діяльність була основною для компанії. Новий об'єкт як будівельна компанія виконали для власних потреб — елеватор загальною потужністю одночасного зберігання зерна 75 тис. т. Після цього у ПП «Трансвіт» розпочався новий виток історії — у зерновому бізнесі.
Проєкт OK HONEY для Олени Коваленко був мрією, яку вона довго не наважувалась втілити, і саме війна спонукала її не чекати далі. Складнощів на цьому шляху було не мало, починаючи від придбання тари і закінчуючи відсутністю електроенергії.
Інтеграція українського сільського господарства до єдиного ринку ЄС включає не лише виклики, а і можливості. За умови ретельної підготовки та підтримки з боку ЄС, український агропродовольчий сектор може стати цінним активом та сприяти продовольчій безпеці в Європі.
В Україні вже третій тиждень тримається аномально спекотна погода. Рекордні температури впливають на об’єми виробництва овочів та зелені, на їхню кількість, якість та продуктивність збору врожаю. При цьому не не можна виділити певний регіон, де сьогодні прохолодніше, ситуація критична наразі по всій Україні.
Цьогорічний сезон для аграріїв буде соєвим, як прогнозують експерти та аналітики. Україна 2024 року може експортувати рекордну кількість сої — 3,5 млн т.
Україна жнивує. Збір ранньої групи зернових розпочали майже по всій країні. Погода сприяє дозріванню культур, тому аграрії планують закінчити обмолот у короткі строки.
Аномальна спека призводить до стерилізації пилку пізніх культур. За прогнозами Гідрометцентру, суттєвих опадів до 20 липня не передбачається. Можливо, будуть короткочасні дощі у Львівській, Волинській, Сумській областях і на півночі Черкащини. Проте і вони не покращать ситуацію.
Сьогодні Україною шириться тренд будівництва біоетанольних потужностей. Завдяки цьому виробництву можна реалізувати відразу три напрями: переробляти зерно чи відходи агровиробництва, отримувати дешеве пальне та корми для тваринництва.
Експерти підтверджують зростання площ під нішевими культурами: горохом, нутом, гречкою, просом, амарантом, баштанними. Під час вирощування нетрадиційних культур найскладнішим завданням є пошук ринку збуту, а зростання пропозиції може негативно вплинути на ціну.
KMZ Industries (ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод») є одним із найдосвідченіших і найтехнологічніших українських виробників та постачальників комплексних рішень для зберігання та обробки зерна. Маючи власне конструкторське бюро, монтажний підрозділ, сервісну службу та відділ автоматизації елеваторів, компанія співпрацює з представниками агробізнесу найрізноманітнішого масштабу як в Україні, так і далеко за її межами.
На Вінниччині у межах польового заходу «УКАБ Агротехнології 2024» провідні українські та міжнародні виробники агротехніки демонструватимуть різноманітні сільськогосподарські агрегати, з яких 14 одиниць техніки ще ніколи раніше не брали участь в українських демопоказах.
Підприємство «Цукровик» на Чернігівщині розпочало відновлення зерносушильного комплексу вже в період повномасштабної війни. Нову сушарку встановили швидкими темпами — за чотири місяці. Проєкт будівництва об’єкту розробляли паралельно з облаштуванням ділянки.
Історія Анатолія Патія з Київщини, який вже понад 40 років займається вирощуванням тропічних рослин, є яскравим прикладом того, як незвичне хобі може перерости у прибутковий оригінальний бізнес.
Цього року сезон української черешні розпочався на три тижні раніше та з нижчих на 30% цін порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
В Україні все помітнішим стає кадровий голод, причому нестачу працівників гостро відчувають як великі компанії, так і малий бізнес. Закон про мобілізацію ще більше загострив ситуацію, адже багато чоловіків звільняються з офіційного місця роботи і переходять працювати в «тінь».
Запилення бджолами дає плюс 10-20% до урожайності на ріпаку та до 30% — на соняшнику. Водночас пасічники мають кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників. І аграрії, і бджолярі розуміють вигоди від взаємодії, шукають спільну мову та шляхи вдосконалення співпраці.