Аби вийти з цієї ситуації, потрібна державна політика. Варто розробити програму для спасіння гречки, вона має охоплювати популяризацію культури споживання, підтримку виробників, переробників і стимулювання експорту. Міжнародна асоціація виробників та переробників гречки готова надати пропозиції. Ми відкриті до діалогу, саме за поданням нашої асоціації з бюджету держави в 2021 році була виділена дотація в розмірі 50 млн грн виробникам гречки. Дану програму прийняли на 5 років, і на 2022 рік також заклали кошти, але війна змінила плани. Ця підтримка стабілізувала ситуацію на ринку, посівні площі під гречкою тоді зросли.
Ринок круп’яних культур: найбільше проблем у гречаній галузі
02 липня 2026, 05:48 1442
Ще нещодавно Україна була лідером у світі з виробництва гречки, а сьогодні втратила цю позицію. Минулий рік показав мінусовий рекорд за всі роки незалежності — тоді культурою засіяли 57 тис. га. Найкращим для виробників гречки був 2000 рік — площі сягали майже 550 тис. га, з яких зібрали 450 тис. т.
За словами виконавчого директора Міжнародної асоціації виробників та переробників гречки Сергія Громового під час конференції Grain Processing Forum 2026 у межах Agro Ukraine Week, проблеми на українському ринку гречки почалися з 2016 року. Негативно на розвиток галузі впливало виробництво в росії, яка з початку 2022 року накопичила більше мільйона тонн крупи, яку не змогли спожити та експортувати. Це призвело до того, що сьогодні українська гречка посіла мінімальне місце в своїй ніші.
Сергій Громовий, виконавчий директор Міжнародної асоціації виробників та переробників гречки
Причини нестабільності на ринку нішевих круп
Гречка, просо та інші нішеві крупи — це культури, завдяки яким у 90-х роках виживали фермери. Тоді всі вирощували гречку, тому що це була малозатратна культура з великим ринком споживання.
Олександр Чубук, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Київської області
Сьогодні вирощувати нішеві круп’яні культури стало доволі ризиковано. На мою думку, причина в тому, що вони не увійшли в ринок сільгоспкультур, який орієнтований на світову біржу. А працювати на внутрішній ринок — це не заробіток, а просто інвестування в торговельні мережі. По-друге: паритет цін, культур і конкуренція. Сьогодні є інтенсивні, експортно орієнтовані культури, врожай яких можна прогнозувати. Нішеві культури, особливо гречка, не піддаються агротехнологіям.
На думку виробників, варто зробити так, аби фермеру було цікаво сіяти нішеві культури. Треба розширювати зовнішні ринки, збільшувати попит на ці культури, щоб формувалася стабільна ціна. Крім того, сьогодні не так багато переробників якісних нішевих круп’яних культур. Тому хорошим варіантом могло би стати вирощування їх під замовлення, під форвардні контракти.
Володимир Діденко, СЕО компанії «Екор ТЗ»
У нас на Тернопільщині є великі фермери, які багато сіяли гречки. Наразі вже п’ять років ми частково працюємо з ними за форвардом. Торік вони відмовилися від гречки навіть за контрактом, адже були не готові прогнозувати ціну. Є господарства, які збирають більше 3 т гречки, але відмовляються через ціну. Наш партнер завжди сіяв понад 2 тис. га, цього ж року посіви склали 300 га. Але є і плюси після таких гойдалок: коли дорога сировина, ми доробляємо посівний матеріал, і порівняно з минулим роком випуск посівного матеріалу нашим підприємством зріс на 50%.
Співзасновник ДП «Крупозавод Озерянка» Валерій Шапочка виділяє такі проблеми на ринку гречки:
- незбалансованість пропозиції зерна з потужностями переробки;
- інфантильність комерційного складника ринку, немає чітких програм, які б сприяли розвитку вирощування та переробки гречки;
- третя проблема — економіка.
Валерій Шапочка, співзасновник ДП «Крупозавод Озерянка»
На мою думку, з огляду на сьогоднішню ситуацію потрібно захистити український ринок, почати розслідування проти казахстансько-російської гречки, заборонити в’їзд цієї гречки до України, оскільки саме вона дестабілізує ринок. Україна вже три роки як впроваджує нові норми щодо вирощування сільгоспкультур, дотримання допустимого вмісту нітратів і пестицидів у продукції. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я від 2023 року, ані росія, ані Казахстан цих норм не мають. Тобто фактично вся гречка, яка завозиться в Україну, порушує чинне законодавство.
І в Україні даних норм дотримуються не всі, каже експерт, що пов’язано передусім із використанням гліфосату під час десикації. Гречки, яка має низький вміст гліфосату, в нашій країні орієнтовно 15-20%.
Виробники готові відмовитися від використання гліфосату
«Гречка — цікава культура, яку можна вивести на зовнішній ринок. Якщо ми хочемо вижити в умовах глобалізації, ми маємо стати її частиною. Ми постійно робимо аналізи, і результати показують, що неможливо забезпечити достатньої кількості крупи в Європі, наприклад, яка би відповідала вимогам. Тому гречку потрібно популяризувати насамперед як продукт, який не містить глютену та дотичний до органічного виробництва», — зазначає Валерій Шапочка.
«Крупозавод Озерянка» заявляє, що відмовляється від гречки з гліфосатом. Хочуть створити організацію або на рівні асоціації почати досліджувати гречку, яка є на полицях торговельних мереж. Проблема в тому, що відповідний точний аналіз на визначення вмісту гліфосату в зерні не є швидким.
В Україні практикують використання гліфосату якраз перед збиранням урожаю, що категорично заборонено в ЄС. У деяких господарствах зазначають: якщо заборонять гліфосат, вони перестануть вирощувати гречку. Але так вивести крупу на європейський ринок і зробити її популярною на весь світ не вийде. Тому переробники вважають, що потрібен хоча би один перехідний сезон для заборони гліфосатної гречки, і потім слід обмежувати вирощування такої продукції. Також потрібно дослідити ринок у мережах магазинів і зупинити продажі гліфосатної гречки.
Крім того, виробники пропонують прийняти на державному рівні такі рішення:
- Заборонити вʼїзд гречки з Казахстану, росії. Нехай польська та литовська заїжджають — тоді можна конкурувати.
- Держава має перестати використовувати гречку як політичний продукт. Потрібно розуміти, що нішева культура не може бути дешевою. Три роки поспіль ціна на зерно була нижче собівартості, й ті, хто укладав форвардні контракти, потрапили в мінус, адже умовно купували гречку по 20-25 грн/кг, а потім на ринку ціна сягнула 12-14 грн/кг. Тобто ріст ціни на гречку має досягти ринкового рівня. Варто не допускати на цей ринок дешеву ворожу гречку, і за певний час він стабілізується.
Олексій Пінчук, директор департаменту Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України
Не допустити на ринок України російсько-казахстанську гречку можна. Єдине, що ми не враховуємо правило роботи відповідно до СОТ. Але якщо ми в комунікації з виробниками, асоціацією допоможемо знайти фактаж, що росія продає цю гречку через Казахстан, і вона є неконкурентною за ціною, то ми зможемо розвивати цей напрям і відстоювати свою позицію.
Сергій Громовий, виконавчий директор «Міжнародної асоціації виробників та переробників гречки»
Ми зверталися до держави з усіх питань щодо гречки, отримали негативну відповідь. З Казахстаном ніхто не хоче воювати економічно, ціна питання нашої гречки — декілька мільйонів доларів, а ціна експорту до Казахстану значно більша, і всі бояться, що там виставлять дзеркальні санкції до нас. Лобіста, на жаль, в гречаних справах немає. Виходом із ситуації може бути кластерна модель, коли об’єднуються влада, бізнес і наука, й проблеми вирішуються спільно.
Влада готова реагувати на гречані проблеми
Як зазначає директор департаменту Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Пінчук, споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.
Точкові дотації дійсно в певний період допомогли стимулювати ринок, але вже доведено: якщо щось дотується щорічно, то воно втрачає свою конкурентоздатність і без дотацій не живе. Цим шляхом йти не можна, тому потрібно розробити спільний план і показати, де саме потрібні дотації.
«Низька маржинальність гречки пов’язана з повномасштабним вторгненням: немає підтримки від держави, немає доступу до фінансових ресурсів, виникає купа супутніх проблем (світло, пальне, зростання вартості логістики тощо). Це означає, що виробник, звичайно, піде у високомаржинальну культуру, щоб отримати максимальний прибуток. Тому варто придумати, як мінімізувати вплив війни», — зауважує Олексій Пінчук.
Лабораторії мають працювати за стандартами ЄС, і це інший складник проблеми конкурентоздатності, адже означає збільшення вартості виробництва всіх культур. Про це потрібно думати, особливо в контексті конкурентоспроможності з країнами, які не мають вимог ЄС щодо виробництва та є конкурентами України на третіх ринках.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
