крупа

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Експортний потенціал гороху цього сезону прогнозують на рівні 350 тис. т, що на 75% більше за попередній період. Фахівці сподіваються, що можливість постачань до Китаю пожвавить експорт.

Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. Тож у серпні подорожчання очікується для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати саме гречка.

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

Собівартість гречки становить не більше 12-15 грн/кг, а ціна крупи в магазинах повинна бути не більше 35 грн/кг. Тоді всі її купуватимуть, і настане стабільність.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Експорт макаронних виробів і кускусу з України у 2025/26 МР зріс найбільше серед продуктів переробки зерна.

Споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни на крупу. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.

В Україні орієнтовно 15-20% гречки з низьким вмістом гліфосату. Результати аналізів на вміст гліфосату в гречці, які проводять переробники, показують, що забезпечити достатню кількість крупи в Європі, наприклад, яка би відповідала вимогам ЄС, неможливо.

Потрібно захистити український ринок, почати розслідування проти казахстансько-російської гречки, заборонити в’їзд цієї гречки до України, оскільки саме вона дестабілізує ринок.

Щоб фермеру було цікаво сіяти нішеві культури, потрібно розширювати зовнішні ринки, збільшувати попит на ці культури, щоб формувалася стабільна ціна. Також хорошим варіантом могло би стати вирощування нішевих культур під замовлення, під форвардні контракти.

Ще нещодавно Україна була лідером у світі з виробництва гречки, а сьогодні втратила цю позицію. Минулий рік показав мінусовий рекорд за всі роки незалежності — тоді культурою засіяли 57 тис. га. Найкращим для виробників гречки був 2000 рік — площі сягали майже 550 тис. га, з яких зібрали 450 тис. т.