Погода цього року додала вологи в ґрунті, тож сьогодні її вистачає. Господарство принципово не виділяє «найрентабельнішу» культуру: рік на рік не схожий. На початку повномасштабної війни ставку робили на цукровий буряк, потім — на квасолю. Нині стабільно показують результат кукурудза, озима пшениця та соняшник, хоча останній через вимоги сівозміни повертається на поле не частіше ніж раз на 7–8 років.
На цей рік 600 га засіяли пшеницею озимою, кукурудзою — 500 га, соняшник зайняв близько 400 га, сіють також горох, сою, овес, ріпак озимий та ячмінь озимий.
«Озимий ячмінь на 80% не перезимував, місцями утворилася льодова кірка, тому культура вимерзла, так ми втратили майже 200 га. Пересіяли кукурудзою. Проте від ячменю не відмовимося: за врожайністю він перевершує ярий (до 9 т/га), добре затримує вологу і є чудовим попередником для озимого ріпаку. Просто змінимо підходи до вирощування з огляду на гіркий досвід», — пояснює господар.
Економічна ситуація на підприємстві стабільна, кредитними ресурсами не користуються, до роботи підходять обережно, але не обмежують застосування ЗЗР, добрив тощо, користуються лише оригінальними препаратами.
Техніку закупили ще до війни, працюють із обережністю, тому заміни вона не потребує. Крім того, допомагають технікою іншим господарствам.
Звичайно, війна вносить корективи, за мирних часів можна було би планувати роботу довгостроково і капітально, але поки що планують лише на сезон. Поряд із рослинництвом розвивають тваринництво, мають молочних корів. Але цей напрям, зізнається Олександр Широкоступ, потребує значної уваги та більшого розвитку. Сьогодні немає впевненості в завтрашньому дні, тому на повну працювати в галузі тваринництва не можуть.