Працювати на випередження: методи, які роблять сільгоспвиробників ефективнішими

У середньому врожайність цукрових буряків у господарстві складає 90 т/га, хоча в кліматичній зоні, де розташоване ФГ «Широкоступ», за умови достатнього зволоження можна отримати й більше. Станом на середину червня культура перебувала у відмінному стані.

Щоб обирати найкращі гібриди, господарство щороку закладає демоділянки. Цього року на 13 ділянках досліджуються різні гібриди цукрових буряків. Під час відвідування поля учасники престуру спостерігали міжрядний обробіток із використанням сучасного культиватора з автоматичним коригуванням руху трактора — технологія зводить механічне пошкодження рослин до мінімуму. За десять днів до цього на полі вносили гербіцид. Однак у господарстві дотримуються комплексного підходу: гербіциди працюють у парі з агротехнікою, а не замість неї. Результат — чисті поля без нарікань до ефективності препарату. Такий принцип застосовують і на інших культурах. Окрему увагу привернула деталь на межі поля: воно було обсіяне гречкою — лише на початку вегетації. Це не випадковість, а свідомий елемент здорового землеробства. Коли відцвітають ріпак і соняшник, починає цвісти гречка, забезпечуючи бджіл нектаром у період, коли основні медоноси вже відходять. Водночас ця ділянка приваблює корисних комах-ентомофагів, які природно стримують розмноження шкідників на сусідніх полях. 

У ФГ «Широкоступ» обробляють до 3 тис. га, обов’язково дотримуються сівозміни. Вона відіграє величезну роль у системі підтримання здоров’я рослин і ґрунту — це невід’ємна частина інтегрованого захисту.

У господарстві сівозміна складається з 13 культур. Показники врожайності доволі високі. Порівняно з минулим роком посіви культур залишилися на тій самій площі, що й торік, лише зменшили поле під квасолею, адже ринок диктує свої умови.

Погода цього року додала вологи в ґрунті, тож сьогодні її вистачає. Господарство принципово не виділяє «найрентабельнішу» культуру: рік на рік не схожий. На початку повномасштабної війни ставку робили на цукровий буряк, потім — на квасолю. Нині стабільно показують результат кукурудза, озима пшениця та соняшник, хоча останній через вимоги сівозміни повертається на поле не частіше ніж раз на 7–8 років.

На цей рік 600 га засіяли пшеницею озимою, кукурудзою — 500 га, соняшник зайняв близько 400 га, сіють також горох, сою, овес, ріпак озимий та ячмінь озимий.

«Озимий ячмінь на 80% не перезимував, місцями утворилася льодова кірка, тому культура вимерзла, так ми втратили майже 200 га. Пересіяли кукурудзою. Проте від ячменю не відмовимося: за врожайністю він перевершує ярий (до 9 т/га), добре затримує вологу і є чудовим попередником для озимого ріпаку. Просто змінимо підходи до вирощування з огляду на гіркий досвід», — пояснює господар.

Економічна ситуація на підприємстві стабільна, кредитними ресурсами не користуються, до роботи підходять обережно, але не обмежують застосування ЗЗР, добрив тощо, користуються лише оригінальними препаратами.

Техніку закупили ще до війни, працюють із обережністю, тому заміни вона не потребує. Крім того, допомагають технікою іншим господарствам. 

Звичайно, війна вносить корективи, за мирних часів можна було би планувати роботу довгостроково і капітально, але поки що планують лише на сезон. Поряд із рослинництвом розвивають тваринництво, мають молочних корів. Але цей напрям, зізнається Олександр Широкоступ, потребує значної уваги та більшого розвитку. Сьогодні немає впевненості в завтрашньому дні, тому на повну працювати в галузі тваринництва не можуть.

ФГ «Широкоступ» впроваджує не лише перевірені агрономічні практики, а й технології сталого розвитку з меншим навантаженням на довкілля. Компанія «Сингента» допомагає господарству втілювати інноваційні ідеї, аби йти в ногу з часом.

Причини такого підходу очевидні

• Заборона використання певних діючих речовин у ЄС змусить Україну відмовитися від низки препаратів, адже вона рухається до ЄС і має прийняти їхні вимоги. Наразі Україна гармонізує законодавство з ЄС, тому потрібно шукати альтернативні способи стримування розвитку шкодочинних організмів.
• Резистентність. Нових діючих речовин із різним механізмом дії з кожним роком стає менше, як правило, використовуються різні форми одного й того ж механізму дії. Також дедалі помітніша тенденція до зменшення норми внесення препаратів, таким чином виникає ще більша резистентність шкодочинних об’єктів. Дедалі частіше зустрічаються випадки, коли препарат не діє.
• Суспільний запит. Людство дедалі більше хоче вживати здорову їжу, тому зростає кількість фермерів, які дотримуються принципів екологічного вирощування рослин, адже така продукція має попит серед споживачів.

Практичні інструменти цього підходу — збалансована сівозміна та правильний обробіток ґрунту, підтримка і покращення біорізноманіття, впровадження інструментів цифрового моніторингу та діагностики стану полів.

«Підтримка біорізноманіття дає змогу скоротити застосування засобів захисту рослин і водночас покращити стан екосистеми. Покривні культури набирають популярності не випадково: вони здатні поглинати важкодоступні форми поживних речовин із ґрунту й переводити їх у засвоювану форму, а також покращують структуру ґрунту. У живленні рослин ключову роль відіграє збалансованість елементів, тому в ФГ «Широкоступ» планують поступово збільшувати частку біопрепаратів — наприклад, азотфіксувальних бактерій і фосформобілізаторів, які перетворюють важкодоступні мінеральні форми на доступні для рослини. Усе це в комплексі дозволить знизити навантаження мінеральних добрив, одночасно підвищуючи врожайність і зміцнюючи здоров'я рослин», — пояснює Олександр Зозуля.

Одним із ключових елементів концепції здоров'я рослин є постійний моніторинг посівів. «Сингента» пропонує для цього цифрову платформу Cropwise®Operations — комплексну систему управління агровиробництвом, доступну як через веб-інтерфейс, так і через мобільний додаток, зокрема в офлайн-режимі.

Система охоплює агрономічний журнал, віддалений супутниковий моніторинг, моделі прогнозування розвитку культур і оцінки врожайності, а також детальну погодну аналітику з архівом за 10 років. Фермеру достатньо відкрити потрібне поле у своєму профілі — і він бачить повну історію агрооперацій, актуальні й архівні погодні дані та супутникові вегетаційні індекси, які наочно відображають стан посівів. Уся ця інформація допомагає своєчасно й точно реагувати на зміни в полі.

На основі динаміки льоту та погодних показників система прогнозує появу різних фаз розвитку шкідника. Важливо, що цінність такого прогнозу виходить за межі одного поля: залежно від біологічних особливостей шкідника, дані однієї пастки можуть бути актуальними для господарств у радіусі до 10 км. Саме так працює моніторинг стеблового кукурудзяного метелика — локальне спостереження cтає ефективним інструментом, який дозволяє завчасно планувати захисні заходи: внесення трихограми або інсектицидні обробки.

Для прогнозування хвороб у господарстві використовують спороуловлювач: прилад фіксує наявність патогенів у повітрі та оцінює ризики ще до появи видимих симптомів на рослинах. Отримані дані поєднуються з метеорологічними моделями розвитку хвороб — і саме на основі цієї матриці «патоген – умови середовища» приймаються рішення щодо фунгіцидних обробок. Увесь цей прогноз інтегровано в платформу Cropwise®Operations, що дозволяє планувати захисні заходи завчасно й точно — не реагуючи на проблему, а випереджаючи її.

Серед інструментів, також представлених на заході, — кілька цифрових рішень для швидкої польової діагностики: PlantStress, SoilScanner та інші. Окремо варто виділити прилад CI-710s, який фахівці «Сингенти» нещодавно взяли в роботу: пристрій за один вимір охоплює понад 60 показників — від вегетаційних індексів і водного балансу до вмісту макро- та мікроелементів у листку рослини. Такий рівень деталізації дає змогу виявляти ознаки стресу чи патологій на ранніх стадіях — ще до того, як проблема стає помітною візуально.

Менеджер з вуглецевого землеробства і здоров'я ґрунту компанії «Сингента» Валерій Дубровін представив ще один інструмент для роботи з ґрунтом — технологію Interra®Scan. Це сервіс дослідження ґрунту з деталізацією понад 800 точок на гектар, який дозволяє формувати агрохімічні картограми за 27 параметрами і розраховувати точну диференційовану систему удобрення для кожної зони поля. Результат — чітке розуміння зон продуктивності, раціональне використання ресурсів і основа для стабільного підвищення врожайності без надмірного навантаження на ґрунт.

Технологію обприскування дронами в господарстві поки що активно не впроваджують. Втім, уже тестують можливості дрона-обприскувача. Сьогодні в полях працює висококліренсний самохідний обприскувач, який закриває всі потреби господарства. Але на перспективу, каже Олександр Широкоступ, має бути і самохідний обприскувач, і дрон.

У господарстві піклуються і про біорізноманіття, для його відновлення створили спеціальний мікрозаказник. Даний проєкт уже роками допомагають втілювати та покращувати фахівці компанії «Сингента» та вчені провідних науково-освітніх установ України. Сьогодні у мікрозаказнику ФГ «Широкоступ» налічується 15 «готелів» для медоносних бджіл-запилювачів і диких поодиноких бджіл-запилювачів. Створена хороша харчова база, цього року висіяна суміш трав-медоносів — фацелія та конюшина. Обліки показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Таким чином бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. 

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua