
Ефект доміно: як криза на Близькому Сході позначиться на світовому зерновому ринку

Фальсифікат на ринку насіння: стратегічні виклики та шляхи подолання

Податки сплачено. Про які суми відзвітували топ-5 агрокомпаній країни

Вже сьогодні 10% населення планети стикається з голодом. До 2050 року його чисельність зростатиме, а дисбаланс харчових продуктів за географічним зонуванням посилюватиметься, тому перед аграріями стоїть завдання — як виростити більше з тієї ж площі, оскільки розширювати орні землі нікуди.

Собівартість вирощування цибулі високої якості складає 7-8 грн/кг. Гуртовики забирають продукцію з поля в середньому за 3,50 грн, зі складу — 5 грн/кг. У мережах цибуля зараз коштує від 8 грн/кг. У такій ситуації на ній заробляють ритейл і дистриб'ютори, але аж ніяк не фермери. Тож малі господарства можуть відмовитися від цибулі, але, ймовірно, будуть і такі, що суттєво збільшать площі.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

В Україні офіційно створено Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на базі об’єднання Мінекономіки, Мінагро та Міндовкілля.

Уже кілька тижнів поспіль в Україні точиться дискусія щодо ініціативи запровадити експортне мито у розмірі щонайменше 10% на сою та ріпак. Ідею «збільшити обсяги переробки і позбутися статусу сировинної держави» активно просуває Мінагрополітики, «за» необхідність заборонити, обмежити експорт цих культур квотами або запровадити мита висловлювалися представники профільних асоціацій переробників.

Питання вимирання бджолосімей залишається актуальним в Україні. І хоча пасічники та агровиробники здебільшого віднаходять спільні точки дотику, їхня взаємодія різниться поглядами на результат. Як наслідок — виникнення спірних ситуацій.

Аномальна спека, втрати врожаю, часті знеструмлення, низькі світові ціни — виклики, з якими аграріям доводиться цьогоріч працювати на додаток до воєнних реалій. Ще одним випробуванням стає дорога логістика як результат штучного ажіотажу на аукціонах на користування вагонами-зерновозами.

Україна жнивує. Збір ранньої групи зернових розпочали майже по всій країні. Погода сприяє дозріванню культур, тому аграрії планують закінчити обмолот у короткі строки.

Структура фінансування аграрного сектору банківськими установами змінюється. Якщо 2022 року найбільший попит у сільгоспвиробників був на фінансування обігових коштів, що складало 80% від програм для агробізнесу, то наразі на перше місце виходить кредитування купівлі сільгосптехніки та інвестиційних проєктів. Аграрії намагаються реалізувати відкладений попит, який накопичився з початку війни.

За офіційними даними Мінагрополітики за 2023 рік, обсяг зібраного врожаю сої став рекордним і склав майже 4,8 тис. т. За оцінкою «УкрАгроКонсалт», посівні площі сої в сезоні 2024/2025 будуть збільшені: якщо поточного сезону культура була посіяна на площі 2 млн га, то у новому очікують на розширення до 2,2-2,3 млн га.

Україна має значний потенціал виробництва біометану. З урахуванням біомаси з покривних культур, які можуть бути вирощені на 20% ріллі, потенціал виробництва біометану в Україні складає 21,8 млрд м³/рік. Але це можливо за створення сприятливих умов для розвитку галузі. Тож сьогодні є гостра потреба ринку в терміновому прийнятті законопроєкту №9456, котрий стосується експорту біометану. Наразі комітет розглядає внесені правки, термін подання яких закінчився 21 лютого.

Інформація від учасників ринку про блокування Державною митною службою на кордоні імпортних добрив з’явилася ще на початку січня. Кілька днів затримки не викликали занепокоєння, адже в Україні щороку на початку нового аграрного сезону з’являється проблема з імпортом цього виду товару.

Хоча логістичні зв’язки вже вдалося вибудувати, перевезення агропродукції як автотранспортом, так і залізницею залишаються дорогими. Особливо складно вивезти врожай аграріям із прифронтових областей, адже тарифи захмарні, й не всі перевізники готові до них їхати.

Національна стратегія доходів має на меті збереження спрощеної системи оподаткування для фермерських господарств, які перебувають у 4-й групі. Проте також передбачається запровадження оподаткування землі на основі її масової оцінки.

Новий маркетинговий рік для українських аграріїв виглядає більш комфортним з погляду балансів, адже, попри складну логістику, залишків уже практично немає. Проте він залишається нищівним щодо цін на зернові.

План з відновлення та розвитку України, включно з агропродовольчим сектором, який був озвучений в межах Ukraine Recovery Conference у Лондоні, викликав неоднозначну реакцію на ринку, зокрема через відсутність публічно доступної презентації покрокової стратегії.