нішеві культури

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

Фермерське господарство «Костів» перейшло на органічне виробництво, яке передбачає «господарську» сівозміну, мінімізує ерозію ґрунту, зменшує його ущільнення та зупиняє втрату органічної речовини.

Розвиток українського ринку гречки гальмує цінова невизначеність, а також зовнішньоторговельні фактори.

У межах конференції з великого і малого фермерства Agro Ukraine Farming під час урочистої події FARMERS DAY відбулося нагородження переможця та фіналістів Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН», організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду США в межах Програми АГРО.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

Фермери центральної України почали заробляти на рокамболі — культурі, яку сприймають як щось середнє між часником і цибулею.

Фермерське господарство на Харківщині лише рік тому заклало перші плантації спаржі, однак уже сьогодні активно розвиває виробництво, розширює площі та формує власний ринок збуту.

Торік у Миколаївській та Дніпропетровській областях аграрії збільшили площі під озимим горохом через те, що в серпні було сухо, і ріпаку довелося сіяти менше, ніж планували. Але на більшості площ культура була знищена заморозками, оскільки горох більш чутливий до температурного режиму, ніж інші озимі.

На початку минулого сезону паковання спаржі вагою 250 г у супермаркеті коштувало 300 грн. Гуртовий продаж з поля стартував з 800 грн/кг. На ділянці 0,2 га на цьому ультраранньому овочі можна заробляти 300 тис. грн. Водночас ціни постійно зростають, а з огляду на незначні площі під спаржею, проблем з її реалізацією не очікується ще найближчі 5-7 років.

Собівартість вирощування гірчиці у ФГ «Свєтлова» на 1 га становить $710, а кукурудзи — майже вдвічі вище — $1323. Щодо прибутку гірчиця та кукурудза вийшли приблизно в однаковий чистий дохід — $326/га і $311/га відповідно. Таким чином, вирощуючи гірчицю з меншими затратами, можна заробити дещо більше.

Філософія агробізнесу полягає в прибутку з 1 га, а не у кількості вирощеного. Тому сьогодні аграрії паралельно з класичними культурами — кукурудзою, соняшником, пшеницею — шукають альтернативні рішення: те, чим можна диверсифікувати виробництво.

ТОВ «Краєвид Полісся» заходить у вирощування люпину жовтого, який витримує кислотність ґрунту 4,5. У господарстві є поля з рН 4,5-4,7, де намагалися вносити вапно за результатами аналізів, і на цих площах добре ростуть жито або люпин.

З 1 га можна зібрати 12 кг спеції — шафрану. Один грам у роздрібному продажі коштує 450 грн. Проте вирощування цієї спеції потребує значних початкових вкладень — близько 70 тис. євро/га.

Одеський холдинг «Теком Агро Групп» планує вперше вирощувати олійний льон. За високої врожайності та правильно налаштованої технології льон може конкурувати з соняшником. До того ж обсяг переробки льону весь час зростає, тому це перспективний напрям.

Нішеві культури, такі як артишок чи спеція шафран, дозволяють отримати фермеру дохід навіть із невеликої ділянки. Нестандартний підхід перетворює на нішеві навіть звичайні овочі та фрукти.

Україна — серед трійки постачальників органічних протеїнових культур до ЄС. 17,9% усього імпорту ЄС у категорії «олійні та протеїнові культури» — з України. 38% українського органічного експорту до ЄС — це боби та соя.