
Для стабільності на ринку гречка повинна коштувати не більше 35 грн/кг

Витрати на енергію у тепличному виробництві зросли до 75%

Тваринництво дозволяє зменшити собівартість вирощування сільгоспкультур

Ключові обмеження тепличного сектору в Україні — зростання енергоємності виробництва, брак кадрів, збільшення логістичних витрат, імпорт із Туреччини.

Агропідприємство «Рови Агро» почало вирощувати баштанні культури на Київщині ще до того, як це стало мейнстрімом. З 2021 року господарство мало на поливі 10-15 га кавунів і динь, але цього сезону було змушене від них відмовитися.

Собівартість вирощування гірчиці у ФГ «Свєтлова» на 1 га становить $710, а кукурудзи — майже вдвічі вище — $1323. Щодо прибутку гірчиця та кукурудза вийшли приблизно в однаковий чистий дохід — $326/га і $311/га відповідно. Таким чином, вирощуючи гірчицю з меншими затратами, можна заробити дещо більше.

Філософія агробізнесу полягає в прибутку з 1 га, а не у кількості вирощеного. Тому сьогодні аграрії паралельно з класичними культурами — кукурудзою, соняшником, пшеницею — шукають альтернативні рішення: те, чим можна диверсифікувати виробництво.

Конфлікт на Близькому Сході має значний вплив на глобальну торгівлю агропродукцією.

За підсумками сезону липня – грудня 2025 року Україна експортувала 1,359 млн т ріпаку, а переробка склала 870 тис. т, залишаючи понад 1 млн т потенційного експорту за врожаю 3,2 млн т.

Собівартість овочів залежить від урожайності. Наразі цибуля високої якості коштує 7-8 грн/кг. Гуртовики забирають продукцію з поля в середньому за 3,50 грн, зі складу — 5 грн/кг.

Незначна різниця в ціні між продовольчою та фуражною пшеницею не стимулює аграріїв вирощувати високоякісні сорти. Наразі цінова відмінність між фуражною і пшеницею ІІІ класу складає 600 грн/т, але бувають роки, коли ця різниця становить лише 50-100 грн/т. За таких умов аграрію вигідніше виростити і продати на 1 т більше фуражу й заробити більше, ніж намагатися вирощувати пшеницю вищої якості.

Минулорічна спека суттєво вплинула на врожай, тож фіксується нестача кормової бази для тварин та її здорожчання.

Сільське господарство є невід'ємною складовою економіки України, хоча за результатами минулого року його валова додана вартість скоротилася більш ніж на 7% через низький врожай, що стримало розвиток тваринництва.

За останні 5 років у компанії «Волинь-Зерно-Продукт» площі під соєю зросли на 5%. У 2025 році цією культурою планують засіяти 12 тис. га.

Витрати на мінеральні добрива у собівартості рослинницької продукції можуть сягати 16%. На другому місці — насіння (8%), далі йдуть ПММ (7%) та ЗЗР (5%). Решту становлять інші прямі витрати, адміністративні витрати, заробітнта плата, інші складники.

На збільшення вартості яєць вплинули фактори сезонності, зростання собівартості та подорожчання кормів. Втім, експерти вважають, що ціновий пік уже пройдено.

Свинарі шукають шляхи виходу на зовнішні ринки для своєї продукції та можливості здешевлення собівартості вирощування свиней.

За останній рік падіння галузі свинарства в Україні сягає 10%. Основним викликом для сектору є війна і нестача кадрів на виробництвах, а також додає проблем поширення африканської чуми свиней.

М'ясо птиці — серед основних статей українського аграрного експорту в світі та на ринок ЄС. 2023 року близько 41% (173,2 тис. т) від загального обсягу українського експорту м'яса птиці було поставлено до ЄС. Нідерланди (58,9%) та Словаччина (31%) були ключовими імпортерами цієї продукції. Також українська курятина є на ринках Саудівської Аравії (27,3%) та Туреччини (9,2%).