
Усунути дефіцит: як держава та бізнес планують забезпечити агросектор кваліфікованими кадрами

На ринку гречки шукають шляхи, аби підвищити маржинальність крупи

Ринок круп’яних культур: найбільше проблем у гречаній галузі

Членство України в ЄС передбачає адаптацію тваринництва до більш жорстких стандартів щодо безпечності продукції, благополуччя тварин і екологічних норм. Водночас зміни та нововведення, які мають упровадити на фермах агровиробники, сприятимуть підвищенню стандартів виробництва та розширенню експортних можливостей української продукції.

Упродовж цього тижня уряд ухвалить рішення щодо часткової компенсації аграріям вартості комплексних мінеральних добрив українського виробництва.

За останні два роки зроблено квантовий стрибок у реформі гідротехнічної меліорації. Об’єднання водокористувачів (ОВК) продовжують створюватися, вони отримують майно на свій баланс, запускають полив земель, залучають інвестиції, проводять модернізацію мереж.

Українські аграрії завершують весняну посівну. Засіяно 5,88 млн га ярих зернових та зернобобових культур.

До 14 червня Державний аграрний реєстр (ДАР) приймає заявки на четвертий цикл грантової програми, спрямованої на підтримку українських фермерів, зокрема виробників продукції аквакультури.

Середній та великий бізнес, зокрема той, що працює в агросекторі, може подавати заявки на нову державну програму підтримки проєктів розподіленої генерації. Вона передбачає кредитування під 10% річних для будівництва нових генерувальних потужностей, систем накопичення енергії та іншої критично важливої енергетичної інфраструктури. Максимальна сума кредитування — до 25 млн євро в гривневому еквіваленті.

Одещина та Житомирщина стали пілотними регіонами для наступного етапу реформи меліорації земель. Ці області обиралися з урахуванням особливостей кліматичного складника та показника спроможності до госпрозрахункової діяльності.

10 червня розпочалося приймання заявок у Державному аграрному реєстрі (ДАР) на отримання безповоротної фінансової допомоги для вирощування бавовнику. Аграрії Одеської, Миколаївської та Херсонської областей зможуть отримати до 10 тис. грн на 1 га під урожай поточного року.

Україна має значний потенціал для розвитку аквакультури, однак сьогодні близько 80% рибної продукції на внутрішньому ринку становить імпорт. Через це розвиток вітчизняного аквафермерства є одним із важливих напрямів зміцнення продовольчої безпеки, підтримки регіональної економіки та створення нових робочих місць.

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт постанови щодо реалізації експериментального проєкту з особливостей здійснення оцінки впливу на довкілля на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Він дозволить скоротити процедуру оцінки впливу на довкілля та зменшити витрати для підприємств, які працюють або відновлюють діяльність на постраждалих територіях.

Інтеграція України до Європейського Союзу у рослинництві визнана однією з найскладніших через необхідність кардинальної зміни регуляторної бази та підходів до вирощування.

Повномасштабна війна завдала значного удару по українському бджільництву, спричинивши як пряму загибель мільйонів комах від обстрілів та пожеж, так і руйнування тисяч господарств на окупованих і прифронтових територіях.

У Києві 20 травня презентували Дорожню карту євроінтеграції молочного сектору України, яка є стратегічним документом і покроковим планом, куди має рухатися молочний сектор України на євроінтеграційному шляху. Мета документа — вивести українську продукцію на європейський ринок та забезпечити сталий розвиток галузі. Над дорожньою картою працювали профільні асоціації, зокрема Спілка молочних підприємств України у партнерстві з державними органами й за підтримки міжнародних донорів зі Швейцарії та Нідерландів.

Кліматичні зміни та дефіцит водних ресурсів порушують перед аграріями питання необхідності зрошення та організації додаткового вологозабезпечення. Сьогодні з 31 млн га земель в Україні 18 млн га — з дефіцитом вологозабезпечення, а 3 млн га — з критичним його рівнем.

Станом на 12 травня аграрії всіх категорій господарств засіяли 3,78 млн га ярих зернових і зернобобових культур, що становить 63% від прогнозованих площ. Лише за тиждень темпи сівби зросли майже на 1,2 млн га.

Від початку 2026 року 14 агропідприємств отримали 70,8 млн грн державної підтримки на закладання нових садів і будівництво теплиць. Найбільше заявок надходить із Київської, Львівської та Закарпатської областей.