Скорочення СО2 на 30%: бразильський досвід досягнення кліматичної нейтральності
Глобальний ринок цибулі 2025: між посухою та профіцитом
Ринок картоплі в ЄС 2025: надвиробництво, конкуренція та загроза експортній стабільності
На тлі глобального інтересу до унікальних харчових продуктів із високою доданою вартістю сир Pule займає окрему нішу. Його виготовляють із ослячого молока, і саме це робить Pule найдорожчим сиром у світі як за вартістю, так і в аспекті виробничих зусиль.
Бобові культури впевнено переходять із тіні у центр уваги світових інновацій. Новітні дослідження, технології екстракції та переробки перетворюють нут, горох і люпин на джерело білка майбутнього. В усьому світі агрофуд-компанії пропонують рішення, які мають потенціал змінити підхід до харчування та ролі агросектору в екологічному виробництві.
На тлі нестабільних прогнозів погоди, ринкових спекуляцій та політичного напруження ключовим фактором, що визначає стан зернового ринку США, залишається попит. Саме експортний попит є надійним індикатором перспектив для американських агровиробників.
Роботи стають інструментом вирішення ключових проблем — дефіциту робочої сили, зростання витрат, потреби в точності та ефективності. Однак приклад нового японського робота для збирання полуниці демонструє парадокс галузі: технічний прогрес в аграрній робототехніці вже відбувся, але масове впровадження ще попереду.
Сучасне сільське господарство стоїть перед викликами, що вимагають не лише підвищення ефективності виробництва, а й довгострокової відповідальності за екосистеми. Інноваційні аграрні компанії 2025 року впроваджують технології, які забезпечують сталість, підвищують продуктивність і сприяють продовольчій безпеці.
Вертикальне фермерство, колись одна з найперспективніших галузей агротехнологій, останнім часом зіткнулося з серйозними труднощами в усьому світі. За останні роки кілька компаній, що залучили сотні мільйонів доларів, припинили діяльність, оголосили банкрутство або змінили свою бізнес-модель.
У сільській місцевості Техасу, під сотнями рядів сонячних панелей, тисячі овець виконують свою основну роботу — поїдають траву. Замість газонокосарок, які споживають паливо та суперечать ідеї екологічної енергетики, фермери використовують природних «косарів».
Виробництво бобових у світі зростає, принаймні їх вирощування збільшується в країнах, де ці культури є традиційними у національних стравах. На державному рівні намагаються підтримувати одночасно два напрямки, як збільшення виробництва, так і споживання, запроваджуючи різні програми фінансування як для виробників, так і для споживачів.
У французькому місті Ам’єн нещодавно відбулася картоплярська виставка. Захід зібрав виробників із більшості європейських країн, а також частково з інших держав світу. Українська асоціація виробників картоплі також побувала на виставці.
Споживачі стають все більш вимогливими до смаку їжі та напоїв. Саме тому гравці харчового ринку прагнуть досягти «тонкого балансу» між органолептичними властивостями, забезпеченням якості та економічною доцільністю продуктів.
Світовий ринок замороженої картоплі, який торік оцінювався у $67,27 млрд, прогнозовано сягне $89,51 млрд до 2029 року, зростаючи приблизно на 5% CAGR протягом прогнозованого періоду.
Європейська зелена угода останнім часом піддається шквалу критики з боку різних секторів економіки спільноти, а також викликає протести фермерів, які вважають, що встановлені вимоги нереалістичні й мають бути змінені.
Вирощування покривних культур для збільшення вмісту азоту в ґрунті та покращення його родючості вже стало звичною справою для фермерів багатьох країн. Вони напрацювали технології, які не лише відновлюють ґрунти, але при цьому дозволяють збільшувати прибутки на вирощуванні комерційних культур. Тренд регенеративного землеробства рухається вже й Україною.
У Каліфорнії (США) — 10 млн га земель сільськогосподарського призначення. В Україні — 42 млн га чорноземів, враховуючи окуповані території та заміновані землі. Середня виручка з гектара у Каліфорнії — $5 тис./га, в Україні до повномасштабної війни (не в усіх регіонах) мали близько $1 тис./га.
У вівторок, 27 лютого, Європейський парламент проголосував за новий закон про охорону природи. Він має на меті відновити 20% сухопутних і морських територій ЄС до 2030 року, а всі екосистеми, які потребують відновлення, — до 2050 року.