
На Київщині вирощують рідкісну в Україні траву тефф

Виробники відмічають зниження попиту на насіння сільгоспкультур

Основні складники успішного бізнесу на 4 тис. га, зокрема тефф та очищення водойм

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

За останні 12 років ведення діяльності ТОВ «Рост Агро» ціна на воду та електричну енергію зросла в геометричній прогресії, що змусило підприємство, яке займається насінництвом і зрошує 1,5 тис. га земель, встановити сонячну електростанцію.

ТОВ «Рост Агро» закладає насіннєві поля основних сільгоспкультур, тому без зрошення земель обійтися не може. Підприємство має приблизно 1,5 тис. га поливних земель і зупинятися на цьому не збирається.

Вплив погоди та бажання мати більше якісного врожаю змусили підприємство «Рост Агро» на Полтавщині встановити зрошення земель. До того ж господарство займається насінництвом, і без поливу ніяк не обійтися.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Отримання стабільних урожаїв починається з контролю підземного горизонту, де приховану, але критичну небезпеку становлять дротяники (Elateridae) та несправжні дротяники (Tenebrionidae). Ці фітофаги є однією з найскладніших проблем для просапних і зернових культур, оскільки їхня шкодочинність починається з моменту висіву насіння. Неможливість візуального моніторингу в режимі реального часу робить захист від личинок коваликів та чорнишів стратегічним завданням.

Чинний проєкт закону про нові геномні технології в ЄС означає, що деякі ГМО визначатимуться як не-ГМО і будуть дозволені до використання лише з відповідним маркуванням насіння, і це майбутнє, яке буде в Україні.

Кожен третій сільгоспвиробник в Україні зазнавав втрат урожаю через неправильний вибір сорту, гібрида чи незадовільну якість насіння.

Регіональні центри кліматично адаптованого насінництва розпочинають польові та онлайн-заходи для аграріїв, присвячені вибору та результативності сортів і гібридів сільгоспкультур з урахуванням агрокліматичних умов вирощування.

Агрофірма «Ольгопіль» (Вінницька обл.) поточного сезону заклала масштабне демонстраційне поле кукурудзи, де представлено 101 гібрид від 15 провідних селекційних компаній світу.

У нестабільних умовах війни будь-яка помилка в технології під час жнив одразу б'є по фінансовому результату. Фермер може ідеально відпрацювати весь сезон і недооотримати частину врожаю насіння на останньому етапі збирання й очищення. Цей процес видається технічною рутиною, але саме тут найлегше втратити те, що вирощувалося місяцями. Черги на сторонніх потужностях, нестабільна робота обладнання, затримки з очищенням — кожен такий компроміс коштує грошей.

Закон «Про приєднання України до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства» набув чинності.

Українські виробники часнику стикаються з дефіцитом якісного садивного матеріалу, а ринок значною мірою заповнений продукцією невідомого походження.