насінництво

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Отримання стабільних урожаїв починається з контролю підземного горизонту, де приховану, але критичну небезпеку становлять дротяники (Elateridae) та несправжні дротяники (Tenebrionidae). Ці фітофаги є однією з найскладніших проблем для просапних і зернових культур, оскільки їхня шкодочинність починається з моменту висіву насіння. Неможливість візуального моніторингу в режимі реального часу робить захист від личинок коваликів та чорнишів стратегічним завданням.

Чинний проєкт закону про нові геномні технології в ЄС означає, що деякі ГМО визначатимуться як не-ГМО і будуть дозволені до використання лише з відповідним маркуванням насіння, і це майбутнє, яке буде в Україні.

Кожен третій сільгоспвиробник в Україні зазнавав втрат урожаю через неправильний вибір сорту, гібрида чи незадовільну якість насіння.

Регіональні центри кліматично адаптованого насінництва розпочинають польові та онлайн-заходи для аграріїв, присвячені вибору та результативності сортів і гібридів сільгоспкультур з урахуванням агрокліматичних умов вирощування.

Агрофірма «Ольгопіль» (Вінницька обл.) поточного сезону заклала масштабне демонстраційне поле кукурудзи, де представлено 101 гібрид від 15 провідних селекційних компаній світу.

У нестабільних умовах війни будь-яка помилка в технології під час жнив одразу б'є по фінансовому результату. Фермер може ідеально відпрацювати весь сезон і недооотримати частину врожаю насіння на останньому етапі збирання й очищення. Цей процес видається технічною рутиною, але саме тут найлегше втратити те, що вирощувалося місяцями. Черги на сторонніх потужностях, нестабільна робота обладнання, затримки з очищенням — кожен такий компроміс коштує грошей.

Закон «Про приєднання України до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства» набув чинності.

Українські виробники часнику стикаються з дефіцитом якісного садивного матеріалу, а ринок значною мірою заповнений продукцією невідомого походження.

У господарстві «Хорол-Агро» на Полтавщині вирощують сою, кукурудзу, пшеницю, а після початку повномасштабного вторгнення додали в сівозміну соняшник. У сезоні 2025/26, незважаючи на складні погодні умови, отримали непогані врожаї практично за всіма культурами.

Україна та Німеччина домовилися про подальше розширення співпраці в лісовому, харчовому та сільськогосподарському секторах.

Практика доводить, що в зонах достатнього зволоження, хоча й не стійкого, іноземна селекція краще себе показує з погляду потенціалу врожаю порівняно з вітчизняною.

Верховна Рада України ратифікувала Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства.

Дефіцит кадрів — найгостріша проблема перед посівною для агровиробників України.

Серед імпортних постачальників насіння в Україну відзначають Австрію, Францію, Іспанію, Румунію та Туреччину.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 2025 року дозволила ввезення 120,6 т насіння та 512 одиниць садивного матеріалу для селекційних і дослідницьких робіт.