
Потрава бджіл через порушення норм застосування ЗЗР — серйозний виклик для галузі

Бджільництво під час війни: завдяки чому галузь вистояла та як євроінтегрується

Інтегрований захист забезпечує до 30% економії. Як це працює?

Питання вимирання бджолосімей залишається актуальним в Україні. І хоча пасічники та агровиробники здебільшого віднаходять спільні точки дотику, їхня взаємодія різниться поглядами на результат. Як наслідок — виникнення спірних ситуацій.

Запилення бджолами дає плюс 10-20% до урожайності на ріпаку та до 30% — на соняшнику. Водночас пасічники мають кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників. І аграрії, і бджолярі розуміють вигоди від взаємодії, шукають спільну мову та шляхи вдосконалення співпраці.

У ФГ «Широкоступ» на Київщині, крім безпосередньо хімічного методу, використовують різні підходи до захисту рослин, водночас приділяють увагу збереженню екосистеми, здоров’ю ґрунтів та підвищенню біорізноманіття. Цього року господарство першим в Україні придбало машину, яка механічно видаляє бур’яни.

Україна тримає стратегічний курс на євроінтеграцію, і прогресивні аграрії, попри всі економічні складнощі, вже впроваджують європейські стандарти у виробництво. Одним із найважливіших аспектів цього процесу є дотримання правил сталого землеробства.

Злагоджені та координовані дії пасічників і аграріїв за останні роки мінімізували випадки потрави бджіл, забезпечуючи сталий розвиток бджільництва та підвищення врожайності.

У сільському господарстві понад половину всіх викидів парникових газів спричиняють традиційні способи обробітку ґрунту: 53% — оранка, 20% — добрива (азот і метан), 12% — споживання енергії.
