Аналітика

Рекордна спека у Європі не дуже вплинула на врожай ранніх зернових, проте по кукурудзі очікуються втрати. Українське зерно може їх перекрити, але експортні можливості залежать від логістики.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Присутність України на ринку Європи в категорії gluten-free чи органічної безглютенової продукції дуже мала, хоча це доволі перспективний напрям. Можливе збільшення постачання на міжнародні ринки вівса, льону, гречки, пшона, кукурудзи та продуктів їх переробки — борошна, пасти, снеків, висівок.

Вихід на японський ринок означає, що продукт відповідає найвищим критеріям якості, а виробництво — системності. Це потужний імпортер ягід. Заморожені малина та лохина — товари, що могли б успішно постачатися до Японії. І логістика не є завадою, адже українська ягода вже реекспортується через європейських постачальників.

Площі під гречкою в Україні протягом останніх п'яти років характеризувалися значною волатильністю, що було обумовлено як ринковою кон'юнктурою, так і впливом чинників, пов’язаних зі збройною агресією рф проти України.

Просто виростити ягоди недостатньо. Щоб не втратити конкурентоздатність на європейському ринку, аграріям варто кооперуватися та інвестувати в технології переробки.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

Молочна продукція є стратегічною для органічного сектору України, оскільки тваринництво — невід'ємна частина органічного виробництва. Через зниження попиту на вітчизняному ринку експорт стає надважливим для виробників органічної молочної продукції.

Оскільки ЄС фокусується на кліматично стійких, рослинно орієнтованих моделях харчування, бобові є одними з ключових культур для досягнення цих цілей. Україна з її потенціалом вирощування значних обсягів та логістичними перевагами може посісти місце основного постачальника, зокрема в органічній категорії.

Виробнича собівартість основних сільськогосподарських культур цьогоріч зросте на 14-17%, зокрема пшениці на 14%, кукурудзи — 17%, соняшнику — 16%.

Війна на Близькому Сході та зростання цін на газ позначилися на світовому ринку добрив: ціни зросли, а доступ обмежився. Найбільш критичною є ситуація з карбамідом, оскільки значні обсяги цього добрива проходять через Ормузьку протоку. Найдоступнішими для українських аграріїв на сьогодні є аміачна селітра та сульфат амонію.

Вартість проведення комплексу весняно-польових робіт зросте порівняно з 2025 роком у середньому на 5-10%.

Органічний ринок зберігається з тенденцією до відновлення. Згідно з моніторингом Мінекономіки, на кінець 2024 року в Україні налічувалося 436 операторів органічного ринку, сертифікованих за міжнародними стандартами. Загальна площа земель під органічним виробництвом становить приблизно 350 тис. га. Попри війну виробники органічної продукції виконують контракти, і Україна стабільно лишається в п’ятірці лідерів-постачальників.

Ринок меду в Україні є експортно орієнтованим. Основний споживач вітчизняного продукту — Європейський Союз. Навіть в умовах війни у 2024 році Україна наростила загальний експорт меду до 86 тис. т, з яких 71 тис. т надійшли до ЄС. Сумарне виробництво зросло і навіть перевищило рівень 2021 року: 95 тис. т проти 94 тис. т.

В Україні станом на початок грудня обмолочено 92,6% соняшнику. Однією з основних причин, чому врожай досі частково залишився в полях, є небезпека на прифронтових територіях.

У лютому 2025 року між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами була підписана Угода про безмитну торгівлю, проте процедури визнання ще тривають. Наразі діє єдина ставка мита на молочну продукцію — 5%, ПДВ — 5%.