Аналітика

Україна залишається важливим гравцем глобального ринку меду, адже постачає цей продукт до понад 40 країн світу. Торік експортовано 52 тис. т, а за перше півріччя 2024 року — 40,6 тис. т. І тут важливо зважати на два фактори: Україна має обмежувальні квоти на постачання меду на найбільший ринок та експортує мед-сировину для подальшого пакування.

На ринку олійних культур останнім часом фіксується тенденція до зростання споживання, а обсяги виробництва знижуються. Різниця між цими показниками досягла абсолютного рекорду — 25 млн т.

Загальносвітове споживання жита знижується, тому спостерігається тенденція до скорочення посівних площ під цією культурою. Останніми роками країни вирощують жито переважно для власних потреб.

Для мінімізації схем порушення законодавства України під час експорту окремих видів товарів, виведення значної частини економіки з тіні та збільшення надходжень до державного бюджету уряд запровадив режим експортного забезпечення на деякі категорії аграрної продукції. Але, на думку учасників ринку, механізм не повністю продуманий та пристосований до ринкових реалій.

Горох завдяки своїм агротехнологічним, кормовим та економічним перевагам є важливою для сільськогосподарського виробництва культурою. У 2024 році площі посіву гороху становлять 212,1 тис. га, що на 41,4% перевищує минулорічні показники.

Зернові культури в Україні за виробництвом, споживанням та експортом тримають більш стійку позицію, ніж нішеві. Проте ситуація змінюється під впливом різноманітних факторів.

Експорт органічної продукції до війни був значно більш диверсифікованим. Зараз українські виробники мають обмежені логістичні можливості. Втім, з'являється більше готових продуктів, що виробляються в Україні й потрапляють на полиці європейських супермаркетів. Поки йдеться про невеликі обсяги, але вони зростають у структурі експорту.

Посіви озимого ячменю восени займуть до 640 тис. га, проте нинішні посушливі умови можуть спричинити збільшення площі під цією невибагливою культурою.

Українські аграрії цього року засіяли соєю близько 2,7 млн га. Це максимальні посівні площі під даною культурою за всі роки незалежності. Попередній рекорд у 2,1 млн га було зафіксовано 2015 року.

Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.

Цього року Україна зменшила виробництво сертифікованої насіннєвої картоплі на понад 40%. Загалом на 2024 рік 19 виробників надали інформацію, що виростять 33,5 тис. т картоплі на насіння, тоді як до війни вирощувалося близько 66 тис. т.

Ситуація зі споживанням крохмалю на ринку України останніми роками змінюється дуже динамічно. За інформацією українських виробників та відкритих джерел, ще до повномасштабного вторгнення росії його споживання всередині країни складало 12 тис. т. Сьогодні ринок крохмалю зменшився, і внутрішнє споживання сягає приблизно 8 тис. т.

Український мед, що імпортується до Європейського Союзу, підпав під дію тарифних квот. Він став останнім продуктом, який досяг встановленого ліміту, що призвело до запровадження «екстреного гальмування».

Нерентабельна цінова кон’юнктура на популярні зернові культури змушує агровиробників шукати нові напрями в рослинництві. Серед таких — вирощування квасолі.

В Україні спостерігається скорочення внутрішнього споживання молочних продуктів. Це пов’язано з багатьма факторами, зокрема — зі зменшенням сировини для переробки. Попит впав, і малі та середні підприємства не витримують конкуренції з великими гравцями ринку. Можливо, єдиним фактором підтримки середнього молочного бізнесу в Україні є розвиток галузі на зовнішньому ринку.

Вітчизняний ринок соняшнику є досить передбачуваним і вже давно працює за визначеними стандартами. Незважаючи на не надто вдалий початок сезону з погляду ціноутворення, зараз українська олія користується попитом у імпортерів, маржа переробників зростає, тож вони активно борються за залишки сировини.