Аналітика

Економічна ефективність вирощування проса значною мірою залежить від ринкової кон’юнктури — насамперед рівня цін реалізації та стабільності попиту. За відносно невисоких виробничих витрат культура може забезпечувати позитивну рентабельність.

Минулого року Україна імпортувала понад 4 тис. т мигдалю, витративши на це 23 млн євро. Ці кошти могли б надходити місцевим виробникам, адже цей горіх можна успішно вирощувати в умовах українського клімату, особливо враховуючи державні програми на підтримку садівництва, що охоплюють 16 областей.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.

У більшості країн Північної півкулі погодні умови сприяли формуванню високого врожаю черешні, що забезпечило більшу пропозицію продукції порівняно з минулим роком. Водночас зростання обсягів виробництва посилило цінову конкуренцію практично на всіх ключових ринках, тоді як локальні погодні аномалії, дефіцит робочої сили та зміна експортних потоків продовжують впливати на ситуацію в окремих країнах.

Рекордна спека у Європі не дуже вплинула на врожай ранніх зернових, проте по кукурудзі очікуються втрати. Українське зерно може їх перекрити, але експортні можливості залежать від логістики.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Присутність України на ринку Європи в категорії gluten-free чи органічної безглютенової продукції дуже мала, хоча це доволі перспективний напрям. Можливе збільшення постачання на міжнародні ринки вівса, льону, гречки, пшона, кукурудзи та продуктів їх переробки — борошна, пасти, снеків, висівок.

Вихід на японський ринок означає, що продукт відповідає найвищим критеріям якості, а виробництво — системності. Це потужний імпортер ягід. Заморожені малина та лохина — товари, що могли б успішно постачатися до Японії. І логістика не є завадою, адже українська ягода вже реекспортується через європейських постачальників.

Площі під гречкою в Україні протягом останніх п'яти років характеризувалися значною волатильністю, що було обумовлено як ринковою кон'юнктурою, так і впливом чинників, пов’язаних зі збройною агресією рф проти України.

Просто виростити ягоди недостатньо. Щоб не втратити конкурентоздатність на європейському ринку, аграріям варто кооперуватися та інвестувати в технології переробки.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

Молочна продукція є стратегічною для органічного сектору України, оскільки тваринництво — невід'ємна частина органічного виробництва. Через зниження попиту на вітчизняному ринку експорт стає надважливим для виробників органічної молочної продукції.

Оскільки ЄС фокусується на кліматично стійких, рослинно орієнтованих моделях харчування, бобові є одними з ключових культур для досягнення цих цілей. Україна з її потенціалом вирощування значних обсягів та логістичними перевагами може посісти місце основного постачальника, зокрема в органічній категорії.