Аналітика

Для олійних цей сезон видався доволі непростим: недобір урожаю соняшнику та його стримані продажі призвели до зниження виробництва соняшникової олії, натомість зросла переробка сої. За неї бралися навіть ті переробники, які раніше не займалися цією культурою, адже на ринку відчувався дефіцит сировини.

Остаточна структура ярого клину в Україні формуватиметься залежно від стану перезимівлі озимих культур (орієнтовно у березні), кон’юнктури аграрного ринку, логістики експорту та матеріально-технічного забезпечення сільгосптоваровиробників.

Для українських молочарів 2024 рік видався сповненим викликів. Відключення електроенергії змушували їх працювати на дизельних генераторах 24/7, не припинялися навмисні обстріли аграрних підприємств російськими агресорами у прифронтових зонах, а через рекордну, за останні 70 років, спеку виробництво молока на деяких фермах зменшилося влітку до 45%.

За підсумками 2024 року найбільш рентабельними будуть олійні культури. Ріпак, зокрема, матиме показник до 60%, соя — до 40%, а соняшник — до 30%.

Через зменшення врожаю соняшнику, зокрема й в Україні, прогнозується скорочення експорту соняшникової олії з Чорноморського регіону на 18%. В Україні вже є ознаки того, що соя цього сезону посяде провідні позиції в переробці та конкуруватиме з соняшником.

Незважаючи на зменшення поголів’я практично в усіх напрямах тваринництва в Україні, галузь займає 33-35% від загального агропромислового сектору економіки. В надскладних умовах та невизначеності виробники знаходять можливість інвестувати в підвищення продуктивності та відповідності виробництва європейським стандартам.

Україна залишається важливим гравцем глобального ринку меду, адже постачає цей продукт до понад 40 країн світу. Торік експортовано 52 тис. т, а за перше півріччя 2024 року — 40,6 тис. т. І тут важливо зважати на два фактори: Україна має обмежувальні квоти на постачання меду на найбільший ринок та експортує мед-сировину для подальшого пакування.

На ринку олійних культур останнім часом фіксується тенденція до зростання споживання, а обсяги виробництва знижуються. Різниця між цими показниками досягла абсолютного рекорду — 25 млн т.

Загальносвітове споживання жита знижується, тому спостерігається тенденція до скорочення посівних площ під цією культурою. Останніми роками країни вирощують жито переважно для власних потреб.

Для мінімізації схем порушення законодавства України під час експорту окремих видів товарів, виведення значної частини економіки з тіні та збільшення надходжень до державного бюджету уряд запровадив режим експортного забезпечення на деякі категорії аграрної продукції. Але, на думку учасників ринку, механізм не повністю продуманий та пристосований до ринкових реалій.

Горох завдяки своїм агротехнологічним, кормовим та економічним перевагам є важливою для сільськогосподарського виробництва культурою. У 2024 році площі посіву гороху становлять 212,1 тис. га, що на 41,4% перевищує минулорічні показники.

Зернові культури в Україні за виробництвом, споживанням та експортом тримають більш стійку позицію, ніж нішеві. Проте ситуація змінюється під впливом різноманітних факторів.

Експорт органічної продукції до війни був значно більш диверсифікованим. Зараз українські виробники мають обмежені логістичні можливості. Втім, з'являється більше готових продуктів, що виробляються в Україні й потрапляють на полиці європейських супермаркетів. Поки йдеться про невеликі обсяги, але вони зростають у структурі експорту.

Посіви озимого ячменю восени займуть до 640 тис. га, проте нинішні посушливі умови можуть спричинити збільшення площі під цією невибагливою культурою.

Українські аграрії цього року засіяли соєю близько 2,7 млн га. Це максимальні посівні площі під даною культурою за всі роки незалежності. Попередній рекорд у 2,1 млн га було зафіксовано 2015 року.

Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.