Бджільництво

Солодка справа у родині Коцурів на Закарпатті передається від покоління до покоління з 1977 року. На пасіці працюють родиною, і кожен має тут свої обов’язки.

Пасіка «Медоноша» розташована в селі Ровжі на півночі Київщини. Оскільки вона знаходиться в лісі, перший взяток тут отримують весною та раннім літом, коли цвітуть лісові медоноси. У середньому в цей період мають 15-18 кг меду з бджолосім’ї. Технічні культури до кінця літа дають ще 25-30 кг на сім’ю.

Житомирщина була і залишається лідером серед областей України у виробництві меду.

Станом на сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 56 965 пасічницьких господарств, які утримують 2 702 499 бджолиних сімей. Оскільки реєстрація є добровільною, то фактична кількість значно більша.

Пасічники Полтавської області утримують понад 130 тисяч бджолосімей, працює п’ять племінних пасік із розведення української степової породи. В регіоні щороку виробляється понад 3 тис. т меду.

Проєкт «Шкільний вулик» у Заворичах створений у Калитянській ТГ на Київщині, щоб показати школярам, що є можливість і в сільській місцевості заробляти кошти.

Проєкт OK HONEY для Олени Коваленко був мрією, яку вона довго не наважувалась втілити, і саме війна спонукала її не чекати далі. Складнощів на цьому шляху було не мало, починаючи від придбання тари і закінчуючи відсутністю електроенергії.

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) 2024 року має намір підтримати домогосподарства понад 800 тис. сільських жителів України.

Перші три вулики на пасіці Владислава Рябокляча з’явилися навесні 2018 року, а зараз — уже 20 бджолосімей. Але за кількістю вуликів та сімей пасічник не гониться, а головним у своїй справі вважає силу бджолосім’ї та її якість.

Ринок послуг керованого бджолозапилення в Україні розвивається, хоч і дуже повільно. Водночас і міжнародні дослідження, і спостереження українських агровиробників ентомофільних (комахозапильних) культур показують суттєве підвищення врожайності — від 30 до 50% — у разі застосування технології керованого бджолозапилення.

На весняний медозбір цього року негативно впливає нестабільна погода. Певний час було холодно, і бджола сиділа у вулику, не працювала, а тим часом ріпак відцвітає, акація починає цвісти. Взятку немає, а корми бджоли під’їдають добре. Бджолосім’ї збільшуються — зараз у них саме пік зростання. За таких умов існує великий ризик роїння.

Через нестабільність ціни на мед та невизначеність бджолярі менше інвестують у розвиток своїх пасік.

Бджоляр із Сумщини Микола Приходько працює біля своєї пасіки, яка налічує понад 250 вуликів, сам. Помічників залучає лише на відкачування меду та перевезення вуликів.

Через нестабільні погодні умови прогнози з медозбору пасічники робити не беруться. Якщо будуть дощі, то розраховують на липу. Загалом незалежно від регіону бджолярі роблять ставки на соняшник.