Бджільництво

Міжнародна конференція з бджільництва відбудеться в Києві 20 березня та буде приурочена 250-річчю від дня народження винахідника першого в світі розбірного рамкового вулика, українця Петра Прокоповича.

У ДАР запрацювала «Система попередження щодо отруєння бджіл та організації керованого бджолозапилення». Тепер фермери і пасічники налагодять ефективну співпрацю між собою.

Одним із перспективних рішень, які зараз впроваджують фермери, є бінарний посів — технологія, що дозволяє поєднувати вирощування двох культур на одному полі, покращуючи економічні та екологічні показники господарства.

Сучасне сільське господарство стрімко змінюється під впливом нових технологій та кліматичних викликів. Аграрії шукають способи підвищення врожайності, оптимізації витрат і зменшення негативного впливу на ґрунт і довкілля. Одним із перспективних рішень є бінарний посів — технологія, що дозволяє поєднувати вирощування двох культур на одному полі, покращуючи економічні та екологічні показники господарства.

Новий електронний сервіс завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин у межах запуску першого етапу «єБджільництво» буде доступний для суб’єктів господарювання з 10 лютого 2025 року в Державному аграрному реєстрі (ДАР).

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року.

Пасічне господарство «Конюшина» з Канева Черкаської області минулого сезону викачало близько 20 т меду. Акацієвого, який є бестселером продажів, майже немає. А лісового — реалізували лише половину.

Пасічник Віталій Кром з Новгород-Сіверщини, що на Чернігівщині, до війни тримав більше 30 бджолосімей. Останніми роками довелося зменшити їхню кількість до 20 та змінити кочове розміщення на стаціонарне. Проте, незважаючи на скорочення, бджоляру вдалося зберегти кількість і якість меду.

Пасічне господарство «Конюшина», що на Черкащині, має широку лінійку меду, крем-меду, меду з горішками. З новинок у асортименті — мед і крем-мед у стіках.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

В Україні 2024 року смертність бджіл на контрольованій території становила 20-25%. Це значно вище за довоєнні показники та пояснюється несприятливими погодними умовами навесні й улітку, які призвели до скорочення площ медоносних рослин.

Підтримку фермерам надає проєкт ФАО «Комплексне, конкурентоспроможне та економічно раціональне створення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарствах». Проєкт діє три роки і охоплює чотири області: Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську та Чернівецьку.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило вимоги до меду. Зміни стосуються як термінології, так і посилення вимог до складу продукту.

За підрахунками експертів, український внутрішній ринок споживає понад 20 тис. т меду на рік. Хоча велика частина ринку не лежить у каналі офіційної торгівлі, а постачається напряму від бджоляра до споживача.

Законодавчо на державному рівні буде передбачено і врегульовано питання щодо запобігання загибелі бджіл від отруєнь. Для цього вже у грудні – січні буде запущено в тестовому режимі систему оповіщення через ДАР, де, окрім інформації про обробку полів, будуть дані про можливість вивезення пасік на запилення.

Україна залишається важливим гравцем глобального ринку меду, адже постачає цей продукт до понад 40 країн світу. Торік експортовано 52 тис. т, а за перше півріччя 2024 року — 40,6 тис. т. І тут важливо зважати на два фактори: Україна має обмежувальні квоти на постачання меду на найбільший ринок та експортує мед-сировину для подальшого пакування.