Публікації

Великі національні торговельні мережі готові надавати можливість для дрібного виробника, закуповувати ягоди, горіхи, нішеві крупи. Співпраця можлива у форматі Інноваційних груп дрібних агровиробників (SIGs — Small Innovation Groups), що наразі успішно застосовується в країнах Європейського Союзу і є частиною спільної аграрної політики.

Бобові культури набувають дедалі більшої популярності серед українських аграріїв. На них звертають увагу завдяки поживним властивостям, високому вмісту білка та економічній ефективності. До того ж український горох, соя, квасоля та сочевиця цікавлять країни ЄС, Південної Азії та Африки, що спонукає агровиробників розширювати посівні площі.

Інвестиційні настрої у агробізнесу різні. Виробники розділилися на тих, хто чекає, коли закінчиться війна, і тих, хто розвивається зараз із думкою про те, що після війни вони будуть на роки попереду.

Нещодавно у Саксонії (Німеччина), на базі органічного господарства Wassergut Canitz, відбувся День поля Öko-Feldtage 2025 — одна з ключових європейських подій у сфері органічного землеробства. Захід проходить раз на два роки та збирає фермерів, науковців, виробників, політиків і всіх зацікавлених у розвитку сталого сільського господарства. Цьогоріч подію відвідали понад 9 тисяч учасників зі всієї Європи.

Південно-Африканська Республіка (ПАР) є найбільшим торговельним партнером України на південь від Сахари. Проте товарообіг між країнами невеликий — торік обсяг двосторонньої торгівлі становив майже $114 млн. До ПАР Україна постачає переважно сировинну продукцію, а закуповує фрукти, вино.

Відомий виробник сільгосптехніки «Технополь» спільно з одним із найбільших виробників біопрепаратів у Східній Європі — BTU — у червні провели День поля. Під час заходу організатори на полях свого сільгосппідприємства продемонстрували аграріям технологічні процеси, ознайомили з техкартами вирощування культур і наочно показали результати впровадження технології Living Soil Power у тандемі з біопрепаратами.

З 9 по 15 листопада 2025 року в Ганновері (Німеччина) відбудеться найбільша у світі виставка аграрної техніки — Agritechnica 2025, і вона вже повністю заброньована. Очікується понад 2 700 учасників із більш ніж 50 країн, із яких 65% — міжнародні компанії.

Вимоги регламенту ЄС про запобігання вирубуванню лісів — EUDR — набувають чинності 30 грудня 2025 року. Сфера його застосування охоплює продукцію, сировинну чи перероблену, виготовлену з ВРХ, какао, кави, олійної пальми, каучуку, сої або деревини. Наскільки український агросектор може забезпечити вимоги нових регуляцій — говорили провідні фахівці на конференції Grain Ukraine.

Культура фермерства за часів незалежності України кардинально змінилася. І зміни стосуються не лише технологій, а й підходів до господарювання як у вирощуванні культур, так і в управлінні, взаємозв’язках із пайовиками та державою.

Українське виноробство очікують зміни. Із 2026 року набуде чинності закон «Про виноград, вино та продукти виноградарства», який змінює правила гри: кожен виноградник має бути зареєстрованим, кожна пляшка — задекларованою, а процес — повністю прозорим, «від лози до пляшки».

Від неузгодженості цін і відсутності співпраці між виробниками та переробниками молока страждають обидві сторони. На тлі повернення експортних квот до ЄС настав час для перемовин.

Уже кілька тижнів поспіль в Україні точиться дискусія щодо ініціативи запровадити експортне мито у розмірі щонайменше 10% на сою та ріпак. Ідею «збільшити обсяги переробки і позбутися статусу сировинної держави» активно просуває Мінагрополітики, «за» необхідність заборонити, обмежити експорт цих культур квотами або запровадити мита висловлювалися представники профільних асоціацій переробників.

У промисловому птахівництві, свинарстві та скотарстві спостерігається тренд на автоматизацію виробництва, впровадження систем моніторингу, використання штучного інтелекту, покращення ефективності контролю за станом тварин. Експерти кажуть, що процеси налагоджені, й за цим — майбутнє.

Коротка, але важлива ера відкритої торгівлі між ЄС та Україною завершилася. Стосунки між двома сторонами після закінчення дії автономних торговельних заходів (АТЗ) поки що регулюються перехідною домовленістю. Цей режим діятиме на принципі поверення до довоєнних тарифних квот у межах Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ/DCFTA) на основі формули 7/12 від обсягів квот 2021 року.

Агровиробники намагаються диверсифікувати бізнес і розширити виробництво новими продуктами. З початку повномасштабного вторгнення з’явилося багато проєктів у переробній галузі: як великі гравці агроринку, так і фермери зосередилися на створенні продукції з доданою вартістю.

Розвиток молочного скотарства в Україні стимулюють великі промислові ферми. Число малих сімейних підприємств стрімко знижується, і, ймовірно, їх чекатиме ніша крафтового виробництва. Переробники також готові до більших обсягів молока. Єдине питання — пошук експортних ринків, адже за новими умовами торгівлі з ЄС квоти вичерпаються дуже швидко.

За результатами 2024/2025 МР, за даними асоціації «Укроліяпром», завантаженість потужностей із переробки ріпаку була на рівні 65% Третина підприємств або працювала не на повну потужність, або взагалі простоювала. Причиною став дефіцит сировини на внутрішньому ринку — насамперед через стабільний та інтенсивний попит на український ріпак на зовнішніх ринках.

Останніми роками зміни клімату відчуваються дедалі сильніше в усьому світі, й Україна — не виняток. До того ж в Україні через воєнні дії серйозно змінилися режими скиду води з водосховищ, площі їхнього водного дзеркала, а як наслідок — і можливості штучного зрошення величезних територій.

У 2024 році імпорт органічної агропродовольчої продукції до ЄС сягнув 2,64 млн т. Це на 6,4% більше порівняно з 2023 роком, коли було зафіксовано 2,48 млн т.

Українські аграрії наближаються до виконання ринкових прогнозів за площами під соєю: на початок червня, за офіційною інформацією Мінагрополітики, вже посіяно 2,23 млн га, що складає 92% від плану. Тим часом цінова ситуація й аналітика експертів підтверджують перспективність української сої на світових ринках, особливо ЄС.