
Від великих елеваторів до гнучкої інфраструктури: як війна змінила зберігання зерна в Україні

Ювілейний Ukrainian Livestock Summit відбудеться у Львові

Українські агротех-стартапи: як цифровізація змінює звичне сільське господарство

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Останніми роками у вирощуванні мигдалю відбувається перехід від традиційного ручного обрізання до механічних технологій. Дедалі більше господарів сьогодні під час закладання саду відразу враховують факт механізації.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Щоб уникнути браку кадрів, збір вишні в Україні почали механізувати: вже налічується щонайменше п’ять комбайнів.

Витрати на робочу силу в тепличних господарствах Іспанії різко зросли за останні роки.

ТОВ «Світанок Старі Маяки» на Одещині розробило власну систему управління господарством (Farm Management System, FMS) без програмування — на базі безкоштовних інструментів Google.

Агропідприємство «Рови Агро» почало вирощувати баштанні культури на Київщині ще до того, як це стало мейнстрімом. З 2021 року господарство мало на поливі 10-15 га кавунів і динь, але цього сезону було змушене від них відмовитися.

Найбільше теплиць зараз будують аграрії у Житомирській, Миколаївській і Одеській областях. Але найближчими роками до тунельних теплиць прийдуть і агровиробники Вінниччини, адже зміна клімату практично заганяє окремі сектори під плівку.

Зміна клімату практично заганяє окремі сектори під плівку. Вирощування ягід та овочів у відкритому ґрунті стає занадто ризикованим, і навіть використання інтенсивних технологій не гарантує виробникам стабільність і належну якість продукції. Зважаючи на ці тенденції, аграрії намагаються втримати контроль над урожайністю і ефективністю бізнесу, тому переводять ягідні плантації під плівкові тунелі, які захищають від погодних негараздів і роблять сезон прогнозованим.

Фермер із Луганщини Юрій Кушнір після початку війни і вимушеного переїзду на Полтавщину не лише відновив господарство, а й активно розвиває сучасне ягідництво. Його підхід — це поєднання досвіду, технологій і чіткої стратегії: працювати на якість і випереджати ринок.

У ФГ «Мельник Агро» планують придбати роботів-гуманоїдів для збору врожаю в теплицях. Знайшли варіанти від американських компаній, які пропонують таких роботів за $20 тис.

Автоматизація кардинально змінює сільське господарство і підходи до агровиробництва. Автоматизований полив посідає одне з провідних місць серед технологічних удосконалень виробничих процесів і дозволяє аграріям скорочувати споживання ресурсів і водночас підвищувати врожайність. Крім того, автоматизація систем поливу вирішує питання дефіциту кадрів, що для України є критичною проблемою.

ІТ-фермер шукає рішення, які можна використовувати в агровиробництві, зокрема овочівництві, аби автоматизувати процеси та полегшити роботу працівникам.

Раніше про роботизацію в сільському господарстві можна було почути поодинокі історії. Сьогодні ж цей тренд запроваджують у багатьох агропідприємствах з метою полегшення умов праці, пришвидшення процесів виробництва та допомоги або навіть заміни людського ресурсу, який в Україні, на жаль, у дефіциті.

ТОВ СП «НІБУЛОН» розпочало впровадження комплексної автоматизації систем безпеки в межах стратегії цифрової трансформації.

До повномасштабного вторгнення проблему зв’язку в полі здебільшого зводили до покриття. Якщо сигнал просідав у русі або з техніки переставали доходити дані, джерело збою зазвичай шукали в мережі. Після 2022 року цього пояснення вже недостатньо. До старої проблеми додалися пошкоджена інфраструктура, нестабільний мобільний канал, глушіння і спуфінг. Тепер за словами «не працює зв’язок» можуть стояти зовсім різні збої: від втрати телеметрії та сервісного доступу до помилки в координаті, за якою машина рухається полем.