Агропідприємство «Рови Агро» почало вирощувати баштанні культури на Київщині ще до того, як це стало мейнстрімом. З 2021 року господарство мало на поливі 10-15 га кавунів і динь, але цього сезону було змушене від них відмовитися.
За словами співвласника та керуючого партнера «Рови Агро» Сергія Лєонова, головна причина — кліматичні умови регіону. У липні та серпні на Київщині бувають прохолодні ночі, які створюють для рослин стресові умови. Для отримання якісного врожаю необхідно додатково застосовувати біофунгіциди та біостимулятори, що суттєво підвищує собівартість продукції.
«Якщо вирощувати справді якісний кавун зі смаком, а не просто великий плід, то на Київщині його собівартість виходить занадто високою. Ми не можемо конкурувати з виробниками Одещини чи Миколаївщини. Навіть з урахуванням логістики їхня продукція часто залишається дешевшою», — наголошує виробник.
Сергій Лєонов, співвласник та керуючий партнер «Рови Агро»
Окрім цього, Сергій Лєонов каже, що продажі баштанних у 2025 році були нижчими, ніж роком раніше. Все через те, що дедалі більше фермерів сприймають кавуни та дині як «золоту нішу», що призводить до збільшення площ під цими культурами.
«Ми бачимо, скільки насіння продається на ринку, тому розуміємо, що пропозиція цього року знову буде великою», — зазначає підприємець.
Ще одним викликом залишається нестача робочої сили. Збір баштанних потребує значної кількості працівників, а знайти чоловіків на сезонні роботи стає все складніше.
У господарстві експериментували також із вирощуванням капусти, солодкої кукурудзи та огірків, однак і тут стикнулися з проблемою нестачі працівників.
«Для себе ми прийняли рішення дивитися виключно у бік тих культур, збір яких можна автоматизувати. Так, це дорого, але це інвестиція, яка окупиться, і ти знаєш, що не потрібно буде шукати людей», — пояснює виробник.
Сергій Лєонов додає, що у Європі фермери спочатку інвестують у техніку та обладнання, а вже потім обирають культури для вирощування. В Україні часто навпаки: сподіваються на ручну працю, але з часом вона стає дедалі дорожчою, що зрештою підвищує собівартість продукції.
Підприємство також експериментувало з вирощуванням томатів. На зрошенні врожайність сливоподібних сортів сягала 80–85 т/га.
«Томати можна збирати механізовано, але тоді вони мають йти на переробку, а таких обсягів переробки у нас немає. Якщо ж збирати вручну, то лише вартість збирання становить близько 8 грн/кг, тоді як закупівельна ціна з поля — 9–10 грн/кг. За таких умов вирощування є невигідним», — зазначає аграрій.
За словами Сергія Лєонова, подібна ситуація характерна для багатьох овочевих культур. Саме тому середнім господарствам, які обробляють близько 20 га, дедалі важче знайти культуру, з якою можна працювати.
Сьогодні «Рови Агро» вирощує зернові на 600 га, також має 15 га під обліпихою, 2 га ожини та 1 га малини, які йдуть на виробництво натуральних ягідних чаїв під ТМ NATUROVY.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

В Україні зареєстрували новий озимий сорт часнику Очеретинський фіолетовий, який протягом чотирьох років випробовували у трьох профільних наукових інститутах.

Війська рф ударили по птахофабриці у Бориспільському районі Київщини.

У Чернівецькій області зібрали 95,2% запланованого обсягу овочів. За прогнозами, у 2026 році аграрії регіону отримають близько 180 тис. т овочевої продукції.

На Київщині аграрії обмолотили 33,4% прогнозованої площі кукурудзи на зерно. Збирання соняшнику, сої та інших олійних культур також наближається до завершення.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Сільгоспвиробники Херсонської області отримали найбільші збитки цього року на вирощуванні кавунів і динь.

В Австралії розробляють портативний прилад SMART Melon, який визначає стиглість кавуна без розрізання плоду. Технологія використовує акустичну реакцію кавуна, а вимірювання займає кілька секунд.

У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що подорожчання пального вплине на рентабельність, адже під час формування бюджету закладалися зовсім інші ціни, і ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

Агропідприємство «Рови Агро» цього сезону відмовилося від вирощування баштанних культур на Київщині через високу собівартість виробництва, конкуренцію та брак робочої сили.