Починали з перепілок, продовжили фундуком. Як ветеран створив ферму на дві області
Гастрономічний колорит Закарпаття: автентична і крафтова продукція в одній крамниці
Ветеран масштабує виробництво м’ясних снеків у Львові
Щороку Великдень стає чудовою нагодою для кулінарних експериментів. Українські виробники пасок цього сезону змагаються у креативності, аби здивувати своїх споживачів: паски з дубайською начинкою, маком, згущеним молоком, марципанами й навіть із канабідіолом. А тим, хто не надто любить тісто, «Сільпо» пропонує лише верхівку улюбленої великодньої випічки.
Крафтова сироварня «Їж сир» у Кривому Розі добре відома поціновувачам сирної продукції своїм широким асортиментом, який налічує понад 30 позицій. Щоб виготовити таку кількість сиру на місяць, майстерня переробляє 1000-1500 л молока.
Кожна страва має дотик вогню (щось підкопчене, обсмалене або задимлене), а 95% меню складається з локальних сезонних інгредієнтів. Це ключові особливості київського ресторану «Бавовна», що розпочав свою роботу вже під час війни.
Ідея родини Камалетдінових доставляти фермерські продукти з сіл у великі міста трансформувалася у виготовлення джемів. Сьогодні потужності їхнього крафтового виробництва сягають 10 тис. баночок по 200 мл, або 40 тис. баночок по 40 мл на місяць.
Сьогодні дедалі більше людей в Україні повертається до своїх традицій, які здавна були невід’ємною частиною святкування Різдва. Дідухи, павуки, вертепи, різдвяні зірки та колядки знову посідають почесне місце в оселях і серцях українців, символізуючи зв'язок поколінь і багатство нашої культури.
Історія створення невеличкої сироварні на Закарпатті розпочалася в період пандемії коронавірусу. В той час Наталка Ковач вирішила реалізувати свою мрію і зайнятися сироварінням. Першим кроком на цьому шляху стала купівля корови.
Свою крафтову історію дніпрянка Катерина Єременко розпочала у 2018 році. Тоді вона активно брала участь у фермерських фестивалях, їздила різними містами та пригощала відвідувачів своїми авторськими делікатесами. Майстриня постійно вибудовує стратегію — як продавати свою продукцію онлайн, як робити її впізнаваною, тим самим підвищуючи продажі.
Виробництво майстерні крафтового сиру «Сирна Птаха» з Чернігова постраждало, коли місто було в оточенні та нещадно обстрілювалось. Тоді єдине, що було можливим, це виготовлення сиру, який волонтери відвозили військовим.
З початку повномасштабного вторгнення ринок продуктів харчування в Україні обвалився, кількість проданих паковань зменшилася, і в продажах ще не вдалося повернутися на довоєнний рівень. Триває процес відновлення, а бізнес і споживачі вже знайшли способи адаптації до викликів.
Родина Олександра та Олени Яценко з Кривого Рогу вже 9 років займається бджільництвом. Починали все з нуля, зовсім не маючи досвіду у цій сфері. Стартували з 5 вуликів-лежаків, зараз мають 30.
За останні два роки ТОВ «МИЗА» (ТМ «Переяслав Хліб») вдалося розширити асортимент продукції. Наразі тут виробляють близько 60 позицій: різні види хліба, здоба, святкова випічка. Запустили також виробництво лавашів, двох нових видів хліба та печива.
Ідея виготовлення сиродавлених олій виникла у архітектора-підприємця Сергія Іванова-Костецького на початку 2024 року. Можна сказати, розпочати власне виробництво цього продукту спонукало повномасштабне вторгнення. Також підприємець продовжує займатися вирощуванням баранини німецьких порід на замовлення.
А ви знали, що на Полтавщині виготовляють «найдорожче сало в Україні»? І йдеться тут не про ціну, хоча вона теж відіграє свою роль.
Точкою відліку рівненського бренду Oda Smakot є пастила, яку 6 років тому почала виготовляти Тетяна Новачук. Згодом асортимент поповнився йогуртасиками та курячими джерками. Та на цьому майстриня не зупинилася й нещодавно здивувала всіх картиною, яка повністю намальована пастилою.
Щорічно тисячі сироварів з усього світу представляють свою продукцію для оцінки провідними експертами на одному із найпрестижніших міжнародних конкурсів сирного мистецтва World Cheese Awards (WCA). Отримання нагороди для виробників — це не лише визнання високої якості та майстерності, але й потужний інструмент для розвитку бізнесу.
Життя сім’ї Забродоцьких зосереджене навколо їхнього молочного господарства у селі Торговище на Волині. Богдан обробляє 20 га землі та доглядає на фермі корів, а його дружина Марія — варить сир. Разом вони виховують трьох дітей.