Публікації

Просто виростити ягоди недостатньо. Щоб не втратити конкурентоздатність на європейському ринку, аграріям варто кооперуватися та інвестувати в технології переробки.

Повномасштабна війна завдала значного удару по українському бджільництву, спричинивши як пряму загибель мільйонів комах від обстрілів та пожеж, так і руйнування тисяч господарств на окупованих і прифронтових територіях.

Євроінтеграція аграрного сектору України нині є абсолютно реалістичним сценарієм моделі розвитку галузі. Україна вже виконала близько 74% положень Угоди про асоціацію щодо сільського господарства та розвитку сільських територій, і 83% — щодо безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики.

Низькі доходи, нестача робочих місць, слабка транспортна доступність і обмежені можливості для підприємництва залишаються одними з ключових викликів для мешканців сільських територій. Водночас земля та особисті селянські господарства продовжують виконувати роль фінансового й продовольчого буфера для мешканців сіл.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Українські компанії дедалі частіше звертаються до вишивки не лише у День вишиванки, а й для створення корпоративного одягу, сувенірів, аксесуарів та індивідуальних виробів із символікою бренду. У таких замовленнях традиційні орнаменти поєднуються із сучасним дизайном, а вишивка стає елементом корпоративної культури.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?

У сільському господарстві не буває сезонів з однаковими погодними умовами, і щороку аграрії справедливо зазначають: «Такої весни ще не було». Тому не факт, що рішення, які спрацювали торік, будуть ефективні в новому сезоні.

У Євросоюзі активно обговорюють зміни в законодавстві щодо генетично модифікованих організмів (ГМО), опрацьовують свої підходи до цього. В Україні з серпня поточного року почне діяти новий закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», де закладені всі принципи, які є в європейському законодавстві.

Для українських крафтярів асоціації стають не просто майданчиком для спілкування, а фактично точкою входу до європейського ринку.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.

Кліматичні зміни та дефіцит водних ресурсів порушують перед аграріями питання необхідності зрошення та організації додаткового вологозабезпечення. Сьогодні з 31 млн га земель в Україні 18 млн га — з дефіцитом вологозабезпечення, а 3 млн га — з критичним його рівнем.

За статистикою, у 2025 році 60% співробітників компаній України почувалися виснаженими, а 90% посеред року відчували від 2 до 5 разів дуже критичний стан або страх, що заважає працювати. Це величезний виклик для роботодавців, адже стрес — питання не лише продуктивності праці, а й функціонування компанії загалом.

Виробник насіння та фахівець у м’ясному скотарстві — ферма El Gaucho на Тернопільщині — активно розвивається у точному землеробстві, що дозволяє господарству не лише заощаджувати ресурси, а й збирати високі врожаї.

Телефонні комунікації ніколи не замінять живе спілкування з клієнтом. Це найкраще, що може бути в роботі менеджера з продажів. У цьому переконаний менеджер Тернопільського представництва LNZ Group Володимир Тарасюк.

Фермер із Луганщини Юрій Кушнір після початку війни і вимушеного переїзду на Полтавщину не лише відновив господарство, а й активно розвиває сучасне ягідництво. Його підхід — це поєднання досвіду, технологій і чіткої стратегії: працювати на якість і випереджати ринок.

За результатами сезону 2025 року прогнозний EBITDA становить 410 $/га. Для порівняння, прогнозний показник за сезон 2024 на аналогічному етапі складав 402 $/га, а фактичний EBITDA після завершення реалізації врожаю 2024 року досяг 446 $/га. Поточний прогноз перебуває близько до торішнього рівня та відображає збереження прибутковості агровиробництва в умовах мінливої ринкової ситуації.

Агровиробництво у сегменті рослинництва невпинно вдосконалюється, і якщо ще 10 років тому врожайність кукурудзи складала 7-8 т/га, то сьогодні абсолютною нормою є показник 10-12 т/га і більше. Таких результатів аграрії досягають не лише через висів сучасних гібридів, але й завдяки використанню інноваційних продуктів у технологіях вирощування.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

Посівна кампанія 2026 року відбувається в умовах посилення економічного тиску на аграріїв. Зокрема, вартість проведення комплексу весняно-польових робіт зросте порівняно з 2025 роком у середньому на 10-12%.