Дунайська соя

Площі під соєю в Україні цього року залишаться на рівні 2 млн га, без значного зростання.

У Євросоюзі активно обговорюють зміни в законодавстві щодо генетично модифікованих організмів (ГМО), опрацьовують свої підходи до цього. В Україні з серпня поточного року почне діяти новий закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», де закладені всі принципи, які є в європейському законодавстві.

Оскільки ЄС фокусується на кліматично стійких, рослинно орієнтованих моделях харчування, бобові є одними з ключових культур для досягнення цих цілей. Україна з її потенціалом вирощування значних обсягів та логістичними перевагами може посісти місце основного постачальника, зокрема в органічній категорії.

За підрахунками асоціації Donau Soja, показник карбонового сліду української сої майже на 50% менший, ніж середньоєвропейське значення.

Український агросектор впевнено рухається до ЄС. Однак на цьому шляху є певні проблеми в різних сегментах. Зокрема, у міжнародній торгівлі деякі групи українського продовольства стикнулися з квотами на експорт.

Виробники та постачальники в усьому світі переходять до обов’язкової простежуваності ланцюгів постачання, а виробники сільгоспкультур мають відповідати низці стандартів та регуляцій.

Україна здатна відігравати провідну роль у забезпеченні Європейського Союзу не-ГМ соєю та поглибленні стратегічної автономії у сфері білків.

Конференція Non-GM Soy Conference 2025, організована Donau Soja Organisation спільно з ProTerra Foundation, об’єднала близько 88 учасників із 21 країни, серед яких були виробники, трейдери, експерти та представники міжнародних організацій.

На фоні високої привабливості вирощування сої в Україні останніми роками значно зросла і її переробка. У вересні-червні 2024/25 МР виробництво шроту сягнуло 1,7 млн т, з яких 61%, або 1,07 млн т — було експортовано.

Зменшення посівів сої у США супроводжується рекордним урожаєм культури в Бразилії (169 млн т). Тому визначним фактором найближчими місяцями, який матиме вплив на світовий ринок, є погода у цих двох країнах.

ЄС визнав еквівалентність української системи сертифікації насіння олійних культур. У 2021 році таку еквівалентність отримала кукурудза, й уже торік частка українського насіння кукурудзи на ринку ЄС сягнула 10%.

Українські аграрії наближаються до виконання ринкових прогнозів за площами під соєю: на початок червня, за офіційною інформацією Мінагрополітики, вже посіяно 2,23 млн га, що складає 92% від плану. Тим часом цінова ситуація й аналітика експертів підтверджують перспективність української сої на світових ринках, особливо ЄС.

Україна має потенціал до рекордного врожаю цьогоріч.

Європейський Союз готує запровадження регулювання (Regulation (EU) 2023/1115), спрямованого на запобігання імпорту товарів, пов’язаних зі знелісненням і деградацією лісів. Зокрема, воно стосуватиметься сої та продуктів її переробки.