Посівна в умовах економічного тиску: плюс 17% собівартості та мінус 20% урожайності

04 травня 2026, 05:49 2074

Посівна кампанія 2026 року відбувається в умовах посилення економічного тиску на аграріїв. Зокрема, вартість проведення комплексу весняно-польових робіт зросте порівняно з 2025 роком у середньому на 10-12%.

Такі підрахунки Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Якщо торік весь комплекс робіт вартував близько 220 млрд грн, то у 2026 році він може обійтися у 240-250 мдрд грн, уточнює завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту, член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

Так, лише через здорожчання дизельного пального аграрії муситимуть додатково витрачати до 1 тис. грн на 1 га, а інфляційні процеси додадуть ще 10-12% до ціни реалізації пального.

Загалом з початку 2026 року порівняно з минулорічною ситуацією перед стартом посівної дизельне паливо дорожчало помісячно. Якщо у січні цього року до січня 2025 року зростання склало 8,8%, в лютому до лютого — 9,9%, то в березні до березня становило 41,1%, а в квітні до квітня — вже 67,8%.



          2025 рік                   2026 рік                   2026 р. до 2025 р., %         
Січень                    54,0458,828,8
Лютий                   55,2660,759,9
Березень                   54,8177,3641,1
Квітень                   53,3489,567,8

Вирощений урожай 2026 року обійдеться аграріям приблизно на 15% дорожче, ніж торік. Загальні витрати можуть сягнути близько 650-680 млрд грн.

Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки, член-кореспондент НААН

Зростання ціни дизельного пального напряму впливає на собівартість рослинництва, адже дизель — це один із базових ресурсів у технологічному циклі: обробіток ґрунту, посів, догляд, збирання, транспортування.

Вплив по культурах

КультураЗростання собівартостіЧому саме така чутливість
Кукурудза+17%Дуже енергоємна культура: багато операцій (обробіток, сушіння зерна, перевезення), високі витрати дизелю
Соняшник+16%Значні витрати на збирання + транспортування + логістика до переробки
Пшениця+10%Посів озимої пшениці минулого року, відносно нижча інтенсивність технологічних операцій і менша потреба в сушінні
Соя+11-12%Менше операцій, але залежність від техніки та перевезень зберігається
Ячмінь+13–14%Посів озимого ячменю минулого року, коротший вегетаційний період і менше технологічних витрат

Отже, додає науковець, зростання собівартості матиме: 

  • Найбільше вплив: кукурудза та соняшник — 16-17%;
  • Середній вплив: ячмінь – 13-14%;
  • Найменший серед основних: пшениця та соя – 10-12%.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, загальний ефект здорожчання для агровиробництва: +14-17 % собівартості.

Варто зауважити, що дефіцит дизпалива як фізичної наявності наразі не є системною проблемою, але ціновий фактор і ліквідність створюють реальні ризики для малих та середніх фермерських господарств, які можуть частково скорочувати посівні площі або спрощувати технології.

Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки, член-кореспондент НААН

Після перебудови логістики постачання пального — імпорт через ЄС, диверсифікація каналів — ринок став значно стабільнішим: фізична доступність дизелю — загалом достатня; агрохолдинги і середні господарства зазвичай мають запаси, сформовані під посівну; перебої носять локальний і короткостроковий характер.

Тобто, пояснюють в Інституті аграрної економіки, проблема не стільки «нема де купити», скільки «дорого купити».

Для малих і частини середніх господарств: 

  • дизпаливо подорожчало на 67 % → різке зростання потреби в оборотному капіталі; 
  • обмежений доступ до кредитування; 
  • затримки з оплатами.

Втім масового незасіву не очікується, але локальні ефекти можливі:

  1. Часткове скорочення площ (обмежений масштаб): найбільш імовірно у малих фермерів; на менш рентабельних або віддалених ділянках.
  2. Зміна структури посівів: перехід від енергоємних культур (кукурудза) до менш затратних (соя, ячмінь, гречка, просо, бобові).
  3. «Технологічна економія»: менше проходів техніки; спрощений обробіток ґрунту; скорочення норм внесення матеріальних ресурсів.

Формально площі будуть засіватися, але потенційна врожайність може знизитися на 15-20%.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua