Нове законодавство: що потрібно знати про генетично модифіковані сорти, і коли вони з'являться в Україні

На сьогодні є проєкт європейського закону про нові геномні технології. Він означає, що деякі ГМО будуть визначатися як не-ГМО і будуть дозволені до використання лише з відповідним маркуванням насіння, і це майбутнє, яке не омине й Україну. Крім того, ЄС анонсував спрощення реєстрації ГМО та дозвіл для їх вивільнення в навколишнє середовище.

«В Україні розпочали роботу з наближення законодавства до ЄС, усі директиви зібрані в один документ, який був проголосований і набуде чинності в серпні 2026 року — закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Передбачається, що після вступу до ЄС Україна скасує свій реєстр ГМО і прийме правила ЄС. Тобто в Україні буде дозволено використання ГМО за умови їх реєстрації», — пояснює Мирослав Парій.

Реєстрація ГМО буде відбуватися таким чином: аплікант подає до Державної комісії справу по ГМО і просить реєстрацію, відповідно, комісія розглядає ризики і дає рекомендації міністерству до реєстрації цього ГМО. Після того, як ГМО буде зареєстрований в держреєстрі, видаватиметься дозвіл на його використання. Крім того, закон регулює простежуваність ГМ-продукції, вміст ГМО в продукції, норми ГМ-домішок тощо.

Для сортів передбачається, що буде додатковий розділ у чинному реєстрі сортів, де вказуватимуться зареєстровані ГМО. Після вирощування таких сортів Україна отримає товарну продукцію, яка під час обігу на ринку має простежуватися, тобто постачальник насіння повинен зазначати, що насіннєвий матеріал містить конкретний ГМО, а виробник під час продажу або виходу на ринок продукції має надати декларацію, який саме ГМО там міститься. Далі будь-який етап має супроводжуватися відповідними документами. Тож під час експорту та імпорту має бути зазначена простежуваність від насіння до кінцевого споживача.

У ЄС зареєстровані ГМО для споживання в їжу та використання в кормах, але не для вирощування. В Україні на сьогодні немає розуміння, куди рухатися в даному питанні, але є такі можливості. З огляду на прийняття закону, Україна може єдиним законодавчим актом прийняти реєстр ЄС і дозволити використання ГМО. А може не приймати європейський реєстр, тож компанії, які захочуть зареєструвати ГМ-сорти в Україні, подаватимуть аплікацію та чекатимуть на рішення комісії.

Мирослав Парій каже, що всім зацікавленим у ГМ-сої варто долучитися до процесу прийняття рішень, оскільки юридично правильне використання ГМО відповідно до закону передбачає правила паралельного використання, а ці правила зменшують до мінімуму ризик контамінації для не ГМ-сої. До того ж варто чітко сформулювати перехідний період, виписати всі норми та передати цю інформацію державним органам.

«Україна може бути конкурентною на ринку ГМО, оскільки реєстрація ГМО не передбачає захисту прав інтелектуальної власності. Ми проаналізували патенти, які сьогодні діють в Україні, відповідно, 50% генів, які не підпадають під дію патенту, вільні для використання, по 25% — патенти, які перестануть діяти за 2-3 роки, та те, що не може бути доступним до використання», — додає експерт.

Якщо процес впровадження норм ЄС буде швидким, то ГМ-сорти в Україні з’являться не раніше 2030 року. Але варто пам’ятати про перехідні періоди закону. З моменту, коли Україна стане членом ЄС, почне діяти відповідний реєстр, у якому ГМ-сої для вирощування немає, тож, імовірно, офіційних сортів для вирощування не з’явиться. Інше питання — новітні геномні технології.

Володимир Пугачов зазначає, що дуже цікавим в Україні буде період з вересня по листопад 2026 року, адже, коли закон набуде чинності, з’являться можливості для контролю та накладання штрафів за порушення. Але на момент висіву насіння закон ще не діяв, тому в цьому питанні є неоднозначні аспекти. 

Сьогодні в Україні заборонено:

• розміщення на ринку ГМО та ГМ-продукції без державної реєстрації та з порушенням мети використання, зазначеної у Державному реєстрі ГМО;
• дослідження та випробування ГМ-кукурудзи у відкритій системі;
• вирощування протягом 5 років ГМ-цукрових буряків і ГМ-ріпаку, крім вирощування для досліджень за наявності дозволу.

Можливості, які для агро відкриває регулювання:

• структурований порядок реєстрації;
• зниження ризику контамінації та слідів ГМО;
• вища продуктивність виробництва; 
• вихід на преміальні ринки; 
• простежуваність і безпека.

На українському ринку є сорти не ГМ-сої північноамериканської, канадської, американської, європейської та української селекції. За словами експертів, цього року насіння сої непогано реалізовано, урожай встигли зібрати до тривалих дощів, особливо в західній частині України, тож воно хорошої якості, сертифіковане.

Виробникам варто розділяти ГМ та не ГМ-насіння, відповідно, забезпечити низку заходів.  

Контамінація (змішування) може виникнути безпосередньо в насінні, тому важливо розуміти походження насіння, мати підтверджувальні документи, працювати з надійними постачальниками. Посівна техніка при цьому має бути чистою, аби не стати джерелом контамінації, особливо якщо вона використовується кількома господарствами.

Експерти нагадують, що Реєстр генетичних подій уже діє в ЄС (кожен офіційно дозволений ГМО має свій унікальний ідентифікатор, який вноситься до спільного реєстру). Для того, аби комерціалізувати зерно, спочатку його потрібно зареєструвати. Реєстрація події (конкретна генетична конструкція вставлена в конкретне місце в геномі) дозволяє вирощувати сорти, вводити в обіг продукцію з умістом ГМО, експортувати, імпортувати і загалом здійснювати будь-який обіг на ринку.

Реєстрація ГМО в Україні стосується не лише сортів або наявності ГМ-насіння чи продукції, а відкритого товарообігу з ЄС і взагалі з усім світом. Якщо Україна не матиме зареєстрованих ГМО, то будь-який продукт, який містить зареєстрований ГМО в Європі, не можна буде легально ввезти до країни.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua