Ми фактично здійснюємо повну трансформацію системи меліорації, залучаючи аграріїв до управління інфраструктурою — починаючи від первинної ланки до магістральних сполучень управління меліоративних систем. Держава створила законодавчу основу і відкрила нові можливості, але надалі все залежить від відповідальності й активності самих водокористувачів.
Не реформою єдиною: як на розвиток зрошення в Україні вплине дефіцит води
14 травня 2026, 06:09 4975
Кліматичні зміни та дефіцит водних ресурсів порушують перед аграріями питання необхідності зрошення та організації додаткового вологозабезпечення. Сьогодні з 31 млн га земель в Україні 18 млн га — з дефіцитом вологозабезпечення, а 3 млн га — з критичним його рівнем.
На законодавчому рівні меліоративна реформа вже на фінішній прямій, адже з прийняттям законопроєкту №7577 про вдосконалення управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності, розпочато другий етап реформи меліорації в Україні. Йдеться про формування сучасної законодавчої бази, створення організацій водокористувачів і запровадження нової моделі управління через операторів меліоративних систем.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, в Україні вже створено 77 організацій водокористувачів, із них 14 отримали у користування меліоративне майно. Це стало основою нової моделі, у якій ключову роль відіграють самі водокористувачі. Таким чином вони можуть зробити інфраструктуру ефективною і самостійно формувати вартість технологій. Як пояснила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко під час конференції Black Sea Grain Kyiv 2026, трансформація відбувається таким чином, що вся інфраструктура з часом вийде з власності контролю державного сектору, тобто питання формування вартості буде на плечах аграрія, який бачитиме витрати по насосних станціях і регулюватиме цей процес. Це дасть можливість зробити процеси енергонезалежними, адже зараз електроенергія складає 80% вартості подання води.
Ірина Овчаренко, заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України
Є потреба в зрошенні, але немає точних даних про кількість води
Начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк розповідає, що за загальною нормою нібито кількість опадів зменшується некритично, але змістилися терміни — необхідна місячна норма може випасти за три дні. Експерт зазначає, що якщо не відновлювати меліорацію, то до 2050 року на півночі площі посушливих земель збільшаться на 30%.
Юрій Кіріяк, начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології
Потрібно розуміти, що ми ніяк не можемо впливати на кліматичні зміни, не змінимо природу. Єдине, що можемо зробити — прорахувати, яким чином будуть змінюватися погодно-кліматичні умови, і спробувати до них адаптуватися. За температурними параметрами північна територія України вже наближається до півдня, тобто показники значно зросли. В цій ситуації для вирощування сільгоспкультур потрібно подбати про забезпечення необхідною кількістю вологи.
Але одним із ключових викликів для подальшого розвитку меліорації в потрібних обсягах залишається питання наявності водного ресурсу.
Ірина Овчаренко, заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України
Ми не знаємо кількості води, якою маємо управляти. У Водному кодексі, закладеному ще в 1997 році, є поняття про Державний водний кадастр, але його по суті немає, і розроблені водогосподарські баланси не дають повної картини щодо фактично наявних водних ресурсів та, відповідно, потенціалу для розвитку зрошення. Але щоб розвивати зрошення, ми маємо знати не лише про те, де є потреба, а й де є насамперед водний потенціал. Саме тому одним із пріоритетів для розвитку водного сектору є формування сучасного водного кадастру та публічної карти водних ресурсів.
Посадовиця відмічає, що наразі Мінекономіки шукає донора та фінансові ресурси для створення такого кадастру і можливості подальшого розвитку меліорації та зрошення.
Ризики змушують переосмислювати підходи до управління водними ресурсами
Організація водокористувачів «Лесині джерела» заснована ФГ «Аделаїда», яке професійно займається вирощуванням картоплі на Житомирщині. Голова ОВК Олеся Точицька зазначає, що температури в цьому регіоні рівносильні тим, які були на Херсонщині 20 років. Тож у Житомирській області вже неможливо ефективно вирощувати картоплю без залучення поливу. Це спонукало фермерське господарство шукати рішення і відродити наявну меліоративну систему ще радянських часів. Як стартовий проєкт було запущено зрошення на 70 га, і в перший рік підприємство побачило результат — зібрали врожай на 10 т/га більше.
На кінець 2025 року поливали 630 га, маючи 12 мобільних барабанних поливних машин. Окупність проєкту будівництва меліоративних систем на картоплі складає 3,5 року.
Господарство за 2 роки побудувало два трубопроводи, інвестувало 19 млн грн і отримало державну компенсацію. Також велику допомогу надала Програма АГРО, яка профінансувала частину поливної техніки.
Олеся Точицька розповідає, що проблеми зі зрошенням на півдні й на півночі різняться. Якщо в південних областях актуальними є наявність необхідної інфраструктури (великі насосні станції та канали, що працюють) та вартість подання води, то на Житомирщині вода є, але вона проходить повз меліоративні канали, які знаходяться в занедбаному стані.
Олеся Точицька, голова ОВК «Лесині джерела»
Також керівниця ОВК «Лесині джерела» зауважує, що однією з перешкод для об'єднання водокористувачів є отримання Оцінки впливу на довкілля (ОВД): це дорого, і будь-яка екологічна організація може вимагати обґрунтувань і оскаржувати цю діяльність. Мінекономіки надало роз'яснення, що вже наявним меліоративним мережам не потрібно розробляти новий висновок ОВД. Але, як вважає Олеся Точицька, все ж таки потрібно розробити правовий механізм, щоб він чітко був зафіксований в законі. Це дозволило б розширити експансію зрошення на північ і захід.
Потреба в нових технологіях і енергонезалежності
Ще однією проблемою, яка гальмує трансформацію водного сектору та модернізацію інфраструктури, гравці ринку називають відсутність інженерних рішень. За словами Ірини Овчаренко, наявна система доволі затратна, тому сектор потребує революції технічних рішень — від оновлення підходів до зрошення до пошуку альтернативних рішень для повноцінного водозабезпечення користувачів. Також важливо шукати енергоефективні рішення, щоб вода не була «золотою» для аграріїв.
За словами першого заступника голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тараса Кота, в процесі розробки знаходиться програма для забезпечення енергонезалежності меліоративних систем, і розпочато технічні консультації з метою побудови енергоефективної насосної станції.
Тарас Кот, перший заступник голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм
Розглядали конкретні об'єкти на ОВК «Вода життя», ведуться розрахунки зі встановлення енергонезалежних насосних станцій в Полтавській області та Черкасах. Відповідно до проєкту, насосні агрегати працюватимуть через акумуляторну батарею від сонячних панелей з можливістю безкоштовного подання води для заповнення заплави загальним об'ємом 20-22 млн куб. м на рік.
Окрім цього, Асоціація організацій водокористувачів у межах проєкту зі зміцнення інституційної та технологічної спроможності ОВК, що реалізується за підтримки Програми АГРО, вже інвестувала та планує інвестувати у 2026-2027 роках майже $5 млн у меліоративне обладнання, системи автоматизації, метеостанції та дощувальні машини американського виробництва. Реалізація запланованих проєктів дозволить розширити площі під зрошенням на 7 тис. га та сформувати новий сегмент ринку сучасної меліоративної техніки.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
