система захисту

Велика кількість поколінь на сезон, всеїдність і складність у контролі робить лускокрилих шкідників справжнім викликом для аграрія.

Погодні умови другої половини червня були переважно задовільними для розвитку сільськогосподарських культур. Водночас опади у вигляді зливових дощів створили передумови для розповсюдження грибкових хвороб на рослинах та інтенсивного росту бур’янів, деякі з яких піддаються інфікуванню патогенами та є резерватом для їх поширення.

У посівах пшениці Харківської та Дніпропетровської областей цього сезону аграрії спостерігають значне поширення хлібного жука (Anisoplia austriaca). Наразі на окремих полях фіксується чисельність близько 3-4 жуків на 1 м², що відповідає економічному порогу шкодочинності та потребує оперативного реагування.

Основні просапні сільгоспкультури — кукурудза та соняшник на сьогоднішній день у західних областях України в більш-менш задовільному стані, але на розвиток рослин впливає нестача опадів. Особливо брак вологи проявляється на посівах кукурудзи.

Підприємство «Батьківщина» працює на Житомирщині вже 23 роки. Починали діяльність із 150 га, а зараз мають в обробітку 3600 га і далі працюють над розширенням земельного банку. Вирощують озимі пшеницю та ріпак, кукурудзу на зерно та силосну кукурудзу, соняшник і багаторічні трави.

Обстеження соняшникових полів на Харківщині та Полтавщині показали, що загалом посіви виглядають по-різному, й різні хвороби вже проявляються на рослинах.

Попри погодні та інші виклики, аграрії загалом висіяли під урожай 2026 року 20 млн га озимих і ярих зернових, олійних і зернобобових культур. Далі — справа за ефективним захистом посівів і насаджень, а також великою мірою — за пошуком рішень для забезпечення його своєчасності.

Рівень вологозабезпеченості, що поповнився завдяки опадам, які останнім часом випали майже по всій території країни, створив сприятливі умови для поширення комплексу хвороб ярих зернових культур.

Поточний гідротермічний режим в окремих регіонах України сприяє розвитку та розповсюдженню хвороб соняшнику. В особливій зоні ризику — поля зі значним насиченням сівозмін соняшником, ріпаком і соєю, ослаблені рослини та посіви, де був застосований неякісний посівний матеріал.

Погода диктує умови агровиробникам, і навіть технології не встигають розвиватися за змінами клімату. Аграрії змушені оновлювати парк техніки під нові умови та збільшувати її потужність.

Хвощ польовий — це один із шкодочинних об’єктів, який останніми роками поширюється на українських полях.

На території Семидубської територіальної громади на Рівненщині розпочали застосовувати гучні пристрої для захисту фруктових насаджень від пернатих шкідників.

Агросезон-2026 продовжує робити ставку на кукурудзу. За статистикою, цьогорічні площі під нею порівняно з попереднім сезоном мають зрости. Водночас стратегія гербіцидного контролю на культурі останніми роками змінюється й потребує від аграрія пильності та посилених захисних заходів.

Отримання стабільних урожаїв починається з контролю підземного горизонту, де приховану, але критичну небезпеку становлять дротяники (Elateridae) та несправжні дротяники (Tenebrionidae). Ці фітофаги є однією з найскладніших проблем для просапних і зернових культур, оскільки їхня шкодочинність починається з моменту висіву насіння. Неможливість візуального моніторингу в режимі реального часу робить захист від личинок коваликів та чорнишів стратегічним завданням.

Останніми роками в Україні спостерігається тенденція до скорочення сівозміни та насичення її культурами, що мають спільні хвороби з соняшником (соя, ріпак). Це призводить до катастрофічного накопичення інфекції у грунті. Розмноження збудника сприяють часті опади, помірні температури та порушення технології вирощування.

Гідротермічні умови травня виявилися не дуже сприятливими для розвитку соняшнику. Підвищена вологість, помірні температури та їх різкі перепади створили всі умови для розвитку патогенів у посівах культури.