вода

На Миколаївщині від початку поливного сезону аграрії використали 480 тис. м³ води для зрошення 909 га сільськогосподарських угідь.

Через зміну клімату та дефіцит вологи вирощування картоплі в більшості регіонів України дедалі більше залежить від зрошення. Водночас без поливу цю культуру наразі успішно вирощують лише в окремих областях.

У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.

Філії державної установи «Українські гідромеліоративні системи» уклали 144 договори на надання послуг зі зрошення в межах поточного сезону.

Кліматичні зміни та дефіцит водних ресурсів порушують перед аграріями питання необхідності зрошення та організації додаткового вологозабезпечення. Сьогодні з 31 млн га земель в Україні 18 млн га — з дефіцитом вологозабезпечення, а 3 млн га — з критичним його рівнем.

Організація водокористувачів (ОВК) «Рейн» на Полтавщині планує розширити площі зрошення на 800 га та впровадити власну сонячну генерацію для підвищення енергонезалежності.

Кабінет Міністрів України затвердив оновлений порядок відшкодування збитків, завданих водокористувачам у разі припинення права або зміни умов спеціального водокористування.

На Миколаївщині триває зрошувальний сезон 2026 року, і аграрії вже забезпечили полив майже половини запланованих площ.

У Придунайському регіоні планують модернізувати меліоративну інфраструктуру із залученням цифрових технологій та відновлюваної енергетики.

Відсутність опадів у критичні фази розвитку культур призводить до втрати 40–70% урожайності.

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону щодо посилення відповідальності у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів.

Сільське господарство на Херсонщині змушене адаптуватися до дефіциту води та кліматичних змін, що особливо впливає на культури, які потребують значної кількості вологи.

В Україні через зруйновані внаслідок війни канали та дамбу Каховської ГЕС уже спостерігається дефіцит водних ресурсів. Тому фермери починають конкурувати за воду і розробляють проєкти одразу на великі площі поливу, щоб законтрактувати за собою певний обсяг води.

Є прогнози, що до 2050 року може реалізуватися два сценарії: підвищення температури повітря на 1,5°С або на 3°С. Уже сьогодні Україна випереджає за температурними показниками прогноз на 1,5°С, і Полтавська та Черкаська області позначені червоним, тобто без зрошення тут уже буде зона ризикового землеробства.

Чотири роки тому в Україні стартувала реформа меліорації, у межах якої держава впроваджує децентралізовану модель управління зрошенням, передаючи інженерні меліоративні споруди ОВК та стимулюючи інвестиції в оновлення мереж. Так, у 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільгосппідприємств у семи областях, що забезпечило зрошення на площі 2,5 тис. га.

Агрономи, прагнучи розширити спектр дії, обирають бакові суміші. Багатокомпонентні продукти мають певну зручність у використанні. Проте фіксоване співвідношення діючих речовин у таких продуктах часто не дозволяє оперативно реагувати на реальний фітосанітарний стан поля. Альтернативою є бакові суміші однокомпонентних продуктів, основном компонентом яких є вода.