
Жорсткість води формує сівозміну на зрошенні: аграрії відмовляються від сої

Державний оператор законтрактував зрошення 50 тис. га земель

Не реформою єдиною: як на розвиток зрошення в Україні вплине дефіцит води

Організація водокористувачів (ОВК) «Рейн» на Полтавщині планує розширити площі зрошення на 800 га та впровадити власну сонячну генерацію для підвищення енергонезалежності.

Кабінет Міністрів України затвердив оновлений порядок відшкодування збитків, завданих водокористувачам у разі припинення права або зміни умов спеціального водокористування.

На Миколаївщині триває зрошувальний сезон 2026 року, і аграрії вже забезпечили полив майже половини запланованих площ.

У Придунайському регіоні планують модернізувати меліоративну інфраструктуру із залученням цифрових технологій та відновлюваної енергетики.

Відсутність опадів у критичні фази розвитку культур призводить до втрати 40–70% урожайності.

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону щодо посилення відповідальності у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів.

Сільське господарство на Херсонщині змушене адаптуватися до дефіциту води та кліматичних змін, що особливо впливає на культури, які потребують значної кількості вологи.

В Україні через зруйновані внаслідок війни канали та дамбу Каховської ГЕС уже спостерігається дефіцит водних ресурсів. Тому фермери починають конкурувати за воду і розробляють проєкти одразу на великі площі поливу, щоб законтрактувати за собою певний обсяг води.

Є прогнози, що до 2050 року може реалізуватися два сценарії: підвищення температури повітря на 1,5°С або на 3°С. Уже сьогодні Україна випереджає за температурними показниками прогноз на 1,5°С, і Полтавська та Черкаська області позначені червоним, тобто без зрошення тут уже буде зона ризикового землеробства.

Чотири роки тому в Україні стартувала реформа меліорації, у межах якої держава впроваджує децентралізовану модель управління зрошенням, передаючи інженерні меліоративні споруди ОВК та стимулюючи інвестиції в оновлення мереж. Так, у 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільгосппідприємств у семи областях, що забезпечило зрошення на площі 2,5 тис. га.

Агрономи, прагнучи розширити спектр дії, обирають бакові суміші. Багатокомпонентні продукти мають певну зручність у використанні. Проте фіксоване співвідношення діючих речовин у таких продуктах часто не дозволяє оперативно реагувати на реальний фітосанітарний стан поля. Альтернативою є бакові суміші однокомпонентних продуктів, основном компонентом яких є вода.

Заходячи зараз у зрошення або розширюючи площі під поливом, аграрії вже розраховують можливий дефіцит водних ресурсів, оскільки внаслідок війни зруйновано багато каналів, дамбу Каховської ГЕС, а частина територій, де історично були зосереджені значні водні ресурси, залишається окупованою. Тож зараз фермери починають конкурувати за воду і розробляють проєкти одразу на великі площі поливу, щоб швидше запустити системи зрошення та законтрактувати за собою певний обсяг води.

Виробники пропонують споживачам величезний асортимент безалкогольних напоїв, які відрізняються за складом, виглядом і смаком. Трендом стають інноваційні для України напої, які вважаються продуктами здорового харчування.

Малі річки, що колись вільно текли ледь не в кожному куточку України, сьогодні перебувають під загрозою зникнення. За останні десятиліття тисячі малих річок деградували або повністю зникли через людську діяльність та зміну клімату, До Всесвітнього дня річок 28 вересня WWF-Україна звертає увагу на проблему поступового зникнення малих річок в Україні.

Якісний препарат не завжди гарантує високу ефективність дії проти шкідливих організмів, оскільки у процес обробки можуть «втрутитися» найрізноманітніші фактори. І якщо на погодні умови аграрій вплинути не може, то ключові показники якості води для робочих розчинів скоригувати цілком можливо.

У відповідь на дедалі більшу загрозу дефіциту води, що ставить під сумнів стабільність продовольчого виробництва, Національний союз фермерів Великої Британії (NFU) ініціював терміновий національний саміт. Головна мета — координувати дії, що дозволять зберегти водні ресурси, покращити інфраструктуру та гарантувати продовольчу безпеку країни.