Ольга Трофімцева

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.

Жінки в агросекторі працюють у різних напрямах — від науки та фермерства до міжнародних організацій. Їхні професійні шляхи різні, але кожна робить свій внесок у розвиток галузі.

Офіційної статистики щодо виробництва крафтової продукції в Україні немає, тому спробувати «порахувати» цей ринок можна лише через реєстри плюс опитування виробників.

Основа ефективної трансформації українського агросектору має базуватися на чотирьох ключових елементах: зміцненні інституційної спроможності, розвитку сільських регіонів, адаптації до кліматичних змін та узгодженні аграрної політики зі стратегією розвитку АПК Євросоюзу.

У лютому 2016 року Ольга Трофімцева повернулась до України з Німеччини як керівник проєкту Agritrade Ukraine. Ще через пів року долучилася до урядової команди у профільне відомство, свого часу і очолила його.

Сільське господарство — важливий і водночас складний розділ в інтеграції України до Європейського Союзу. Крім законодавчого регулювання, ускладнює ситуацію сприйняття українських агровиробників як конкурентів, а не партнерів.

Невизначеність навколо продовження Європейським Союзом автономних торговельних преференцій (АТП) для України становить значні ризики для українського агробізнесу, особливо коли вона залежить від політичних міркувань.

Ключовим ринком збуту української агропродукції в Африці є Єгипет, інші важливі — Лівія, Алжир, Туніс.

Переговори про вступ України до Європейського Союзу розпочалися. Один із найважливіших пунктів у цьому процесі — сільське господарство. Україна лякає європейців своїми масштабами і конкурентоздатністю. Втім, у подібній ситуації були й інші країни, зокрема Польща.

Два роки тому, в червні 2022 року, Україна здобула статус кандидата на вступ до ЄС. «Сільське господарство та розвиток сільських територій» — один із понад 30 переговорних розділів, і саме він, зважаючи на розмір сектору і його чутливість, може стати одним із викликів у переговорному процесі, оскільки домашньої роботи потрібно зробити ще багато.

Можливе об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства з Міністерством економіки стане черговим кроком послаблення інституційної спроможності України у сфері агро та вдарить по можливостях перемовин щодо вступу до ЄС.

Українське зерно, яке польські фермери висипали прямо на асфальт, стало гострим питанням дискусій для української спільноти. Оскільки у країні, де йде війна, зібране зерно — це не лише праця, а й самопожертва українських фермерів.

Другий етап земельної реформи розпочався з новим 2024 роком: ринок відкрився для юридичних осіб, а також громадяни отримали право набувати у власність до 10 тис. га землі.

Зрив росією Чорноморської зернової ініціативи актуалізував питання експорту альтернативними логістичними маршрутами. У Європейській Бізнес Асоціації підрахували, що бізнес може переорієнтувати близько 1-1,5 млн т зерна щомісяця на так звані «Шляхи солідарності».

План з відновлення та розвитку України, включно з агропродовольчим сектором, який був озвучений в межах Ukraine Recovery Conference у Лондоні, викликав неоднозначну реакцію на ринку, зокрема через відсутність публічно доступної презентації покрокової стратегії.