Зараз площа теплиць приблизно 6 соток: одна велика на 4 сотки і дві менші (тунелі) — по 1 сотці. Під державні гранти не підходимо — не вистачає площі. До того ж є проблема з робочою силою. Великі теплиці без людей — це збитковий бізнес. У нас зараз є кому працювати, платимо хорошу зарплату. Я продовжую писати гранти — вже виграв від «Карітас» і Mercy Corps, за що дуже вдячний. Світовий досвід показує, що через зміну клімату майбутнє — за вирощуванням у закритому ґрунті. У Нідерландах, Іспанії, Італії майже вся ягода вирощується саме так. Рослини менше хворіють, легше контролювати температуру, і якість продукції значно вища.
Бути першим на ринку: яка стратегія працює в ягідництві
08 травня 2026, 06:06 1752
Фермер із Луганщини Юрій Кушнір після початку війни і вимушеного переїзду на Полтавщину не лише відновив господарство, а й активно розвиває сучасне ягідництво. Його підхід — це поєднання досвіду, технологій і чіткої стратегії: працювати на якість і випереджати ринок.
Від промисловості до фермерства
«Наше господарство було засноване ще 2020 року в Луганській області. До цього я працював директором шлакоблочного заводу в Алчевську. У нас було сучасне виробництво, якісна продукція, і ми стабільно співпрацювали з великими мережами», — розповідає AgroPortal.ua Юрій Кушнір.
У 2014 році він пішов воювати добровольцем. Там зустрів майбутню дружину, яка також стала на захист України. Після служби родина залишилася на Старобільщині, де почала новий етап — фермерство. З цього розпочалася історія ягідного господарства – СФГ «Полуничний рай».
«Ми вивчили ринок і побачили, що полуниця майже не представлена на Старобільщині. Почали з теплиць. Вчилися, переймали досвід і досить швидко отримали хороший результат», — продовжує Юрій Кушнір.
Початок повномасштабного вторгнення у 2022 році перекреслив усі плани фермерської родини. Вони вже отримали грант від USAID, але не встигли його реалізувати. 24 лютого почалися обстріли, і Юрій з дружиною знову пішли воювати. Згодом родина переїхала на Полтавщину.
«Мені й дружині тут дуже подобається: центр України, зручна логістика (траса Харків – Київ), гарна земля. Робили аналіз ґрунту і води — результати чудові. Тут не заробляє тільки той, хто не хоче працювати», — говорить фермер.
Швидке відновлення і ставка на технології
Починати довелося фактично з нуля – купили велику теплицю, ще дві побудували, мають також теплицю-розсадник. Цього року планують ще п’ять теплиць поставити.
Юрій Кушнір, СФГ «Полуничний рай»
Фермер активно впроваджує сучасні технології:
- автоматичне провітрювання;
- датчики вологості та температури;
- системи підживлення;
- лабораторний контроль рослин.
«Я навіть відправляю рослини на аналіз до лабораторії у Дніпрі, щоб вчасно виявити хвороби. Без технологій сьогодні неможливо отримати якісний результат», — продовжує Юрій Кушнір.
Стратегія: бути першими на ринку
Основна спеціалізація господарства — ягідництво.
Юрій Кушнір, СФГ «Полуничний рай»
Ми робимо ставку на ранню полуницю. Наше завдання — зайти на ринок першими, коли ціна найвища. Потім робимо паузу і повертаємося з пізніми сортами. Є дуже смачні сорти, але вони не витримують транспортування, тому для бізнесу не підходять. Для бізнесу важлива не лише смакова якість, а й товарний вигляд, можливість доставити до споживача красиву смачну ягоду, а не джем із полуниці.
Серед основних сортів, які вирощуються у СФГ «Полуничний рай», — Альба, Вайбрант, Мальвіна.
«Малини в нас поки небагато — близько 600 кущів. Є літні та ремонтантні сорти. Ремонтантну полуницю не вирощуємо принципово — на малих площах це економічно невигідно. Ми бачимо, що в нинішній економічній ситуації в Україні саме невеликі сімейні господарства мають перспективу. Вони можуть працювати з мінімальними витратами, наймати 3–5 людей, платити податки і розвиватися. Наприклад, великі теплиці потребують багато електроенергії. А в мене невеликий генератор на 2 кВт повністю забезпечує і будинок, і бізнес», — розповідає Юрій Кушнір.
А також додає, що вони вирощують ще й овочі — це швидкий оборот коштів. «Була редиска — дуже якісна, і хоча коштувала дорожче, ніж у супермаркеті, за нею стояла черга. Далі — огірки, помідори. Полтавщина мене здивувала тим, що тут немає гуртового аграрного ринку. Люди змушені возити продукцію в інші міста. Це впливає на економіку фермерів», — продовжує він.
Чому закритий ґрунт — це майбутнє
Юрій Кушнір переконаний: за тепличним вирощуванням — майбутнє.
Юрій Кушнір, СФГ «Полуничний рай»
Зміни клімату диктують свої правила. У закритому ґрунті можна контролювати температуру, вологість, захищати рослини від морозів і опадів. Наша стратегічна мета — вирощувати всю ягоду в закритому ґрунті: полуницю, малину, ожину, лохину. Це стабільність і якість.
Фермер не працює з торговельними мережами через невигідні умови: низькі закупівельні ціни і довгі розрахунки. Робота напряму з клієнтом дає кращий результат. До того ж якість продукції вже сформувала постійну базу покупців.
У планах — розвиток переробки: заморожування, сушіння (дегідрація) виробництво джемів і пастили, полуниці у шоколаді.
«Усе, що не проходить калібрування, йде в переробку. Це додатковий дохід і мінімізація втрат, — зазначає Юрій Кушнір.
Він також розглядає співпрацю з аграрними навчальними закладами: «Хочу залучати студентів, щоб вони не лише вчили теорію, а й працювали на практиці. Можливо, серед них буде мій майбутній агроном».
Фермер переконаний: майбутнє українського агросектору — за невеликими сімейними господарствами, які роблять ставку на якість, технології та гнучкість.
«Усі війни закінчуються. І ця закінчиться. Головне — не стояти на місці. Найкращі ліки — це улюблена справа. І це правда на всі 100%», — впевнений підприємець.
«Я працюю для них»
Сьогодні родина розділена війною: дружина і син Юрія Кушніра — на фронті.
«Я тут працюю, щоб вони повернулися до готового бізнесу. Щоб було куди повертатися», — каже аграрій.
Нещодавно він виграв ще один грант — $5 тис. На ці кошти планує поставити опалення у теплицю. Хоче, щоб вона працювала і взимку.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua
