
Шлях України до ЄС вимагає фундаментальних змін у підходах до бізнесу. Адже цей ринок потребує не просто наявності продукції, а прозорості всього ланцюга постачання, дотримання екологічних стандартів та високої фінансової дисципліни. Щоб не втратити маржу ще до виходу на ринок ЄС, варто готуватися вже сьогодні.

Агропідприємство не може бути прибутковим без команди фахівців, які працюють як злагоджений механізм заради єдиного результату. Агроном посідає одну з ключових позицій у формуванні прибутку компанії.

Українські аграрії шукають універсальні рішення в технологіях вирощування сільгоспкультур з метою підвищення ефективності виробництва. Зокрема, потребують рішень, застосування яких не лише поліпшить живлення рослин, а й оптимізує витрати, покращить показники родючості ґрунту та підвищить стійкість культур в агроценозі. В Україні уже четвертий рік виробляється продукт, який відповідає цим вимогам.

Крафтове виробництво в Україні стає важливим елементом економіки сільських територій. Про це свідчать результати першого етапу освітньо-грантового проєкту для крафтових виробників харчових продуктів CraftUP Ukraine.

Інтерес до аграрної сфери у нині вже директора західних регіональних представництв LNZ Group Миколи Юськіва з’явився в дитинстві, коли він із дідусем-трактористом працював у полі. Згодом навчання в коледжі, стажування в Данії та здобуття спеціальності «Агрономія» в аграрному ЗВО Львова відкрили двері в широкий світ агробізнесу.

На початку минулого сезону паковання спаржі вагою 250 г у супермаркеті коштувало 300 грн. Гуртовий продаж з поля стартував з 800 грн/кг. На ділянці 0,2 га на цьому ультраранньому овочі можна заробляти 300 тис. грн. Водночас ціни постійно зростають, а з огляду на незначні площі під спаржею, проблем з її реалізацією не очікується ще найближчі 5-7 років.

Сьогодні важко уявити фунгіцидний захист сільгоспкультур без використання препаратів із групи триазолів — найбільшої групи фунгіцидів, що належить до класу азолів. Препарати можуть застосовуватися для обробок рослин проти збудників різних хвороб як на ранніх фазах розвитку захворювання або для профілактичних обробок, так і на етапах, близьких до звершення життєвого циклу рослин.

Війна на Близькому Сході та зростання цін на газ позначилися на світовому ринку добрив: ціни зросли, а доступ обмежився. Найбільш критичною є ситуація з карбамідом, оскільки значні обсяги цього добрива проходять через Ормузьку протоку. Найдоступнішими для українських аграріїв на сьогодні є аміачна селітра та сульфат амонію.

Після зими озимі культури часто входять у весну ослабленими й потребують швидкого відновлення. Саме від перших тижнів вегетації залежить, наскільки ефективно рослини сформують продуктивний стеблостій і реалізують свій потенціал урожайності. Тому завдання агронома — не лише забезпечити живлення, а й допомогти посівам максимально швидко вийти зі стресу та відновити активний ріст.

Для Подністер’я — регіону вздовж Дністра з унікальними природними умовами та розвиненим аграрним виробництвом — крафт є не нішевим явищем, а основою локальної економіки. Тут функціонують десятки малих виробників: фермерські господарства, пасічники, сировари, виробники м’ясної продукції та трав’яних зборів. Більшість із них працюють поодинці та не мають доступу до ринків збуту.

Хліб і хлібобулочні вироби, консерви, м’ясні та молочні продукти, сири, кондитерські вироби, різноманітні напої, а також численні новинки від українських виробників, які відображають сучасні тенденції харчового ринку, було представлено в межах VIII міжнародного професійного дегустаційного конкурсу Favorite Food&Drinks.

Попри те, що соя з погляду експорту залишається для України стратегічною культурою, є низка факторів, які змушують аграріїв відмовлятися від неї. Аргументів гравці ринку наводять чимало — від геополітичних чинників, державного регулювання в сегменті олійних до низької врожайності.

Філософія агробізнесу полягає в прибутку з 1 га, а не у кількості вирощеного. Тому сьогодні аграрії паралельно з класичними культурами — кукурудзою, соняшником, пшеницею — шукають альтернативні рішення: те, чим можна диверсифікувати виробництво.

Роками критична посуха в південному регіоні України змушувала аграріїв зменшувати площі під соняшником або переглядати системи його вирощування. Сільгоспвиробники підбирають більш посухостійкі культури, такі як льон, озимі ріпак і горох, сочевиця, та переходять до технологій, що зберігають вологу.

У 2025 році в Україні зафіксовано збільшення насіннєвих площ під основними сільськогосподарськими культурами порівняно з 2024 роком. Йдеться про пшеницю, кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник, сою та ячмінь.

Ціни на овочі борщового набору сьогодні доволі низькі. Експерти ринку кажуть, що це пов’язано передусім із їх перевиробництвом минулого сезону. Продукції багато, тому продати її потрібно швидко, адже на підході новий урожай.

Базові потреби залишаються головною статтею витрат для українців. Найбільша їх частка припадає на товари та послуги першої необхідності — 84% місячного бюджету. І це значно більше, ніж витрачають європейці. Зокрема, у Німеччині та Нідерландах цей показник становить 56-59%.

Основною метою будівництва елеватора у СФГ «Тиблевич», що на Івано-Франківщині, було введення в сівозміну кукурудзи. Вирощувати цю культуру без можливості самостійно сушити зерно аграріям невигідно.

Одеський холдинг «Теком Агро Групп» планує вперше вирощувати олійний льон. За високої врожайності та правильно налаштованої технології льон може конкурувати з соняшником. До того ж обсяг переробки льону весь час зростає, тому це перспективний напрям.

Сподіватися, що ґрунт — це стала категорія, — велика помилка. Ґрунти 10 років тому й сьогодні — це абсолютно різна сукупність показників, відповідно, й різний результат господарської діяльності. Специфіка сівозміни, виробничі схеми, технології захисту та живлення, наявність чи відсутність поливу, а також гідротермічні особливості конкретного регіону — все це комплексно чи окремо неминуче змінює характеристики ґрунтів.