
У межах освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine, організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів, стартувало дослідження ринку крафтових виробників харчових продуктів України.

Наслідки атак, які не припиняються з боку росії, напряму впливають на експортний потенціал аграрної продукції та забезпеченість сільгоспвиробників усім необхідним для проведення весняної посівної.

Рентабельність агровиробництва за останні 30 років із сотень відсотків знизилася до десятків, і ця тенденція продовжується. Що більший аграрії збирають урожай, то менша рентабельність, оскільки витрати на виробництво цього врожаю зростають.

За перші 9 місяців 2025 року п’ять компаній, які входять до топ-20 агрохолдингів України, сплатили сумарно майже 6 млрд грн податків і зборів

В Україні тривають морози, а снігопади минулого тижня додали власникам тепличного бізнесу роботи, подекуди і зайвих витрат, адже від надмірної товщини снігового покриву почали руйнуватися теплиці.

Здається, що виноградарство в Україні — чи не єдина галузь сільського господарства, де позитиву відмічається більше, ніж негативних моментів. Однак все ж таки без викликів не обходиться, зокрема у питаннях площ під виноградниками та експорту виноробної продукції.

Європейський Союз входить у новий етап трансформації Спільної аграрної політики (CAП), який визначатиме правила гри для агросектору після 2027 року. Проте запропоновані зміни викликають дедалі більше дискусій — як серед фермерів, так і серед експертів.

Останні кілька років попри війну український органічний сектор тримає стабільну позицію на світовому ринку. Органічне виробництво в Україні — це досить прибутковий бізнес, але він вимагає чималих інвестицій та зосередженості на правилах щодо вирощування саме органічної продукції.

На експорт до країн Європи йде 60-80% української продукції. Менше товарів з України купують країни Близького Сходу та Північної Америки. Досить високий експортний потенціал мають заморожені та сушені ягоди і овочі. Це та категорія продуктів, яка має неабиякий попит серед іноземного населення.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Хурма стала першим деревом, яке сім’я Ілечків з Одещини посадила на подвір’ї свого нового будинку 18 років тому. З нього, власне, і розпочалася історія проєкту «Солодка хурма», який реалізує плоди по всій Україні, зокрема й по столичних ресторанах.

Позаду лишається ще один важкий для українців рік, який відзначився насамперед продовженням війни та постійними обстрілами. За таких критичних умов агробізнес продовжує працювати: вирощувати врожаї, відновлювати пошкоджені росіянами портову інфраструктуру й виробничі потужності, експортувати продукцію та підтримувати ЗСУ.

Урожай картоплі 2025 року завдяки сприятливим погодним умовам був набагато кращим за минулорічний. Але точну цифру врожаю наразі ніхто з експертів ринку назвати не може. Достовірно не дає інформації щодо обсягів збору картоплі й державна статистика.

Зміна клімату знижує прибутковість вирощування сільськогосподарських культур в Україні, тому для аграріїв зрошення стає рішенням, яке дозволяє зберегти маржинальність агробізнесу. Адже лише за наявності достатнього вологозабезпечення можливо ефективно реалізувати всі інші агрономічні технології.

Ринок меду в Україні є експортно орієнтованим. Основний споживач вітчизняного продукту — Європейський Союз. Навіть в умовах війни у 2024 році Україна наростила загальний експорт меду до 86 тис. т, з яких 71 тис. т надійшли до ЄС. Сумарне виробництво зросло і навіть перевищило рівень 2021 року: 95 тис. т проти 94 тис. т.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.

Фінансова підтримка від банків і програм, які вони пропонують, дає змогу аграріям не лише стабільно працювати, виконувати зобов’язання, експортувати та переробляти всередині країни мільйони тонн зерна, а й залишатися фінансово ефективними, розвиватися та використовувати інновації в усіх сегментах виробництва.

Більшість фермерів, які до війни навіть не задумувалися про елеватор, сьогодні кажуть — господарювати без власних потужностей зі зберігання та сушіння зерна немає сенсу. Лише маючи в структурі елеваторний комплекс, можна підсилити економіку агропідприємства та планувати новий сезон.


Збільшення площ під кукурудзою підштовхнуло СФГ «Надія» на Івано-Франківщині збудувати власний сучасний елеваторний комплекс. Проєкт окупився за 4 роки.