Борис Шестопалов

В Україні насамперед буде розвиватись поглиблена переробка нішевих культур.

Імпорт продуктів до України за показниками витікання валюти з країни посідає третє місце після зброї та енергоносіїв. Тому, окрім експорту, виробникам є чим займатися і на внутрішньому ринку.

З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.

Євроінтеграція нашої країни вже не є захмарною мрією. Але українським виробникам потрібно ретельно готуватися та адаптуватися до норм європейського законодавства. Це максимальне підвищення операційної ефективності, виконання зеленої угоди, використання альтернативних джерел енергії, а також максимальне ускладнення продуктів, рецептур, споживчої цінності.

На ключовій події для розвитку українського Agri-Food сектору — New Food Summit — 21–22 листопада в Києві експерти обговорюватимуть найбільші виклики для аграрної та харчової галузей, спричинені війною, а також найважливіші світові фудтренди, які допоможуть розбудувати в Україні Agri-Food сектор нового покоління.

Головні завдання 2023 року для українського Agri Food бізнесу — життєстійкість, інноваційність та гнучкість для створення власних проривних продуктів харчування та виведення їх на нові ринки в екстремальній турбулентності війни. Багато чого йде не за найкращими планами, але саме в такі переломні часи народжуються нові масштабні ідеї, сценарії розвитку та прориви.

З обмеженим експортом зернових в українських виробників постала потреба розвивати переробку. Але, як виявилося, створювати переробні підприємства в країні під час війни, без іноземних інвестицій, із порожнім держбюджетом та відсутніми умовами для розвитку нових напрямів — практично неможливо.

Березень 2022 року. Вдень — волонтерство, ввечері — онлайн-зустрічі, робота над планом на майбутнє. На виході — екосистема VOLIA із взаємопідсиленням між учасниками, технологіями, глибокою переробкою, їжею майбутнього та експортом.

Від активної позиції міжнародних гуманітарних організацій найбільше постраждають дві галузі — виробництво продуктів харчування та фармацевтика.