зберігання зерна

Kernel («Кернел») став ініціатором і першим тестовим майданчиком для розробки нового типу модульних зерносховищ.

Аграрії дев'яти прифронтових областей подали 2 319 заявок на отримання 13 881 рукава для тимчасового зберігання врожаю.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

У фермерського господарства «Вікторія 2025» (Запорізька область) є склади для зберігання зерна, але це дуже небезпечно через постійні атаки ворожих дронів, які цілять, зокрема, і по складах агропродукції.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Компанія «ТАС Агро» наразі продає 4 елеваторні комплекси.

Насіннєвий матеріал є основою стабільного та прогнозованого врожаю, адже саме в ньому закладено генетичний потенціал культури. Якісна обробка насіннєвого матеріалу протруйниками є першим кроком до здорових і рівномірних сходів. Вона захищає насіння та молоді рослини від ґрунтових і насіннєвих інфекцій, шкідників і стресових факторів на початкових етапах розвитку. Саме якісно нанесений протруйник допомагає максимально реалізувати потенціал культури та зменшити ризики втрат урожаю.

Основною метою будівництва елеватора у СФГ «Тиблевич», що на Івано-Франківщині, було введення в сівозміну кукурудзи. Вирощувати цю культуру без можливості самостійно сушити зерно аграріям невигідно.

Будівництво «під ключ» невеликих фермерських елеваторів зазвичай займає 7–9 місяців від моменту затвердження проєкту до запуску.