сушка зерна

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Шахтна зерносушарка У13-СШ-50 від LUBNYMASH у СФГ «Тиблевич» працювала спочатку на газі. Як альтернативу на елеваторі встановили твердопаливний котел. Ефективність сушіння на різних видах палива визначали за низкою лабораторних аналізів, у результаті зупинилися на щепі та газі.

На елеваторі СФГ «Тиблевич» на Івано-Франківщині зазвичай у процесі сушіння зерна задіяні стара зерносушарка і нова від українського виробника LUBNYMASH. На підприємстві сушать майже всі культури, які вирощують, але найбільше уваги приділяють кукурудзі через її надмірну вологу.

Основною метою будівництва елеватора у СФГ «Тиблевич», що на Івано-Франківщині, було введення в сівозміну кукурудзи. Вирощувати цю культуру без можливості самостійно сушити зерно аграріям невигідно.

Будівництво «під ключ» невеликих фермерських елеваторів зазвичай займає 7–9 місяців від моменту затвердження проєкту до запуску.

Інвестиції в зерносушильний комплекс сьогодні для фермерських господарств не просто питання модернізації виробництва — це стратегічний крок, який може вивести аграрний бізнес на новий рівень. Від контролю якості продукції до нових джерел доходу — вигоди від такої інвестиції очевидні.

Онлайн-видання AgroPortal.ua спільно з партнерами — LUBNYMASH та GRECO GROUP, реалізовують проєкт #СушиPRO100. У межах проєкту відвідуємо елеваторні потужності низки сільськогосподарських підприємств, розповідаємо про найкращі практики сушіння, доробки та зберігання зерна.

Аграрії змінюють підхід до елеваторного бізнесу, фокусуючись на автоматизації, енергоефективності обладнання та використанні для сушіння зерна альтернативних видів палива. Ці рішення дозволяють сільгосппідприємствам отримувати високі економічні показники та бути енергонезалежними.

На середину січня 2026 року Україна зібрала приблизно 28,9 млн т кукурудзи з майже 90% засіяних площ, показавши середню врожайність близько 7,17 т/га. Попри непоганий урожай, для аграріїв цей сезон видався складним через надмірну вологість кукурудзи. Сільгоспвиробники зазначають, що в окремих партіях вона сягала 40%.

ТОВ «Елеватор Агро» — один із найбільших елеваторних комплексів Чернігівської області та частина виробничо-логістичної структури агрогрупи «Агрейн». Підприємство забезпечує повний цикл руху зернових культур — від приймання врожаю з поля до підготовки та відвантаження на внутрішній ринок і на експорт.

У СФГ «Надія» на Івано-Франківщині сушать зерно за допомогою шахтної зерносушарки У13-СШ-50 від українського виробника LUBNYMASH. Обладнання працює як на газі, так і на твердому паливі. Однак господарі прийняли рішення сушити на деревній щепі й встановили твердопаливні котли, адже підключати газ було довго, складно і затратно.

У 2019-2020 роках на підприємстві СФГ «Надія» на Івано-Франківщині зерно кукурудзи збирали з вологістю 33%, сушили на сусідньому елеваторі. Вартість за зняття 1 тонно-відсотка становила 130 грн/т, у результаті за послуги заплатили 4,5 млн грн. За таких умов рентабельність агровиробництва суттєво падає, тож такі витрати мотивували господарство збудувати власний елеватор.

Більшість фермерів, які до війни навіть не задумувалися про елеватор, сьогодні кажуть — господарювати без власних потужностей зі зберігання та сушіння зерна немає сенсу. Лише маючи в структурі елеваторний комплекс, можна підсилити економіку агропідприємства та планувати новий сезон.

Збільшення площ під кукурудзою підштовхнуло СФГ «Надія» на Івано-Франківщині збудувати власний сучасний елеваторний комплекс. Проєкт окупився за 4 роки.

В Україні триває складна збиральна кампанія кукурудзи: вже намолочено майже 21 млн т, але близько третини урожаю ще залишається в полях.