Олександр Захарчук

Дефіцит азотних добрив під час весняної сівби 2026 року може серйозно вплинути на врожай, насамперед під загрозою яра пшениця, кукурудза та соняшник.

Загальний дефіцит овочесховищ в Україні нині перевищує 1 млн тонн.

В умовах збройної агресії рф проти України інвестори, особливо іноземні, перерозподілили увагу на відносно більш безпечні регіони України. Західні області стали своєрідним притулком для агробізнесу.

Під час війни інтерес українських агровласників до інструментів пасивного доходу помітно зріс. Через високі ризики активного інвестування багато хто обирає консервативні вкладення, що генерують стабільний дохід без додаткових зусиль.

Аграрії обирають фінансові інструменти з мінімальним ризиком і передбачуваною віддачею. Традиційно безпечними вважаються вкладення в реальні активи.

Українські сільгоспвиробники зазвичай реінвестують отримані прибутки у розвиток власного бізнесу. Вони спрямовують кошти на модернізацію виробництва, розширення тваринницьких ферм, впровадження енергоефективних технологій, придбання обладнання для переробки агропродукції та оновлення парку сільськогосподарської техніки.

Відкриття ринку Європейського Союзу для насіння соняшнику, ріпаку, сої та цукрового буряку надає нові позитивні можливості для України, але й становить небезпеку для вітчизняного насінництва.

Обсяг капітальних інвестицій в агросектор України на 1 га сільськогосподарських угідь, що складає близько $100, є найнижчим порівняно з Великою Британією та країнами ЄС.

У 2025 році перед Україною відкривається перспектива помірного зростання загальної вартості та обсягу ринку інвестицій.

Українські сільгоспвиробники 2024 року закупили іноземної техніки на $988,7 млн. Це на 30% менше, ніж у мирному 2021 році.

В Україні понад 95,4% усіх інвестицій станом на тепер — власні кошти підприємств та організацій, 4,6% — кредити банків і позики, частка держави майже відсутня.

В Україні понад 95,4% усіх інвестицій станом на тепер — власні кошти підприємств та організацій, 4,6% — кредити банків та позики, частка держави майже відсутня.

Національне насінництво завдяки гібридному насінню національної та іноземної селекції, виробленому в Україні, продовжує нарощувати експорт насіння зернових і олійних культур.

Кліматичні зміни пришвидшуються. І якщо раніше їх можна було фіксувати раз на 5-10 років, то нині все відбувається набагато швидше — щороку аграрії стикаються з новими викликами.

Витрати на насіння у рослинництві складають 50 млрд грн. Частка ж насіння і садивного матеріалу в загальній сумі витрат практично незмінна та щорічно складає близько 10%.

У 2025 році внаслідок росту споживчих цін (індекс інфляції) та логістичних проблем, пов’язаних із воєнними діями на території України, може відбутися здорожчання мінеральних добрив на 10-15%.