Низькі доходи, нестача робочих місць, слабка транспортна доступність і обмежені можливості для підприємництва залишаються одними з ключових викликів для мешканців сільських територій. Водночас земля та особисті селянські господарства продовжують виконувати роль фінансового й продовольчого буфера для мешканців сіл.
Про це йшлося під час презентації дослідження Центру аналізу політики «Зміст», присвяченого стану сільських територій в Україні. Дослідження охопило 1150 мешканців малих громад — сіл, селищ і міст із населенням до 50 тис. осіб. Близько 65% респондентів були мешканцями сіл.
Одним із ключових блоків дослідження стала оцінка доходів домогосподарств у малих громадах. За словами співзасновника Центру аналізу політики «Зміст» Андрія Некрасова, дослідники аналізували саме домогосподарства, оскільки цей показник краще відображає фінансову та купівельну спроможність родини.
Медіанний дохід на одну особу серед респондентів становив близько 6,25 тис. грн на місяць. Водночас 41% домогосподарств мали місячний дохід до 15 тис. грн, а 22% — до 10 тис. грн. Для порівняння, бажаним або достатнім доходом для домогосподарства респонденти найчастіше називали близько 50 тис. грн на місяць.
Низькі доходи безпосередньо впливають на якість життя мешканців сільських громад. Так, 63% домогосподарств скорочували купівлю продуктів, 47% відмовлялися від м’ясних і молочних виробів, а 10% пропускали приймання їжі.
Особливо відчутним цей виклик є для багатопоколінних домогосподарств, де одна родина забезпечує дітей і літніх родичів. У домогосподарствах із трьома поколіннями 68,6% респондентів повідомили про скорочення купівлі продуктів.
Дослідження показало, що вищий рівень доходів мають ті домогосподарства, які ведуть власну справу. Йдеться переважно про дрібне або мікропідприємництво, однак навіть у такому форматі різниця в доходах є помітною.
За даними дослідження, домогосподарства з власною справою мали середній дохід 30,1 тис. грн, тоді як домогосподарства без власної справи — 21,2 тис. грн. Таким чином, домогосподарства з підприємництвом мають на 42% вищий дохід, ніж ті, які не ведуть власної справи.
68,8% респондентів є офіційно найманими працівниками. Вони працюють у бюджетних установах, освітніх і медичних закладах, торгівлі та інших сферах.
Водночас 21,5% респондентів повідомили, що пережили щонайменше три місяці без роботи протягом року. Ще 9,7% перебували у поточному безробітті. Це свідчить не лише про сезонність зайнятості, а й про загальний низький рівень пропозиції робочих місць у малих громадах.
Серед основних причин безробіття респонденти називали відсутність відповідних вакансій, низькі зарплати, брак інфраструктури та транспортні обмеження. Останній фактор є особливо важливим для сільських територій: через слабку мобільність люди не завжди можуть працювати в іншому селищі чи місті.
Окремий блок дослідження стосувався землі та способів її використання. 78% домогосподарств мають земельну ділянку, переважно невелику — до 5 га.
Найпоширенішою моделлю використання землі залишається особисте селянське господарство для власного споживання. Так, землю використовують 65,1% землевласників. Ще 16,6% частково реалізують продукцію на продаж, 13,4% здають землю в оренду, а 7,1% наразі не використовують земельну ділянку.
Фермерство як модель використання землі в дослідженні зазначили 2,7% землевласників.
За висновками дослідників, сільське господарство виконує роль буфера, який допомагає підтримувати рівень життя домогосподарств — через самозабезпечення продуктами, продаж частини продукції або оренду землі. Водночас потенціал комерціалізації у цьому сегменті поки реалізований обмежено.
Економічні фактори особливо впливають на молодь у сільських громадах. Серед молодих респондентів до 35 років брак роботи та низькі зарплати були одним із найчастіших мотивів можливого виїзду.
Водночас саме молодь демонструє високий інтерес до підприємництва. 61% молодих людей до 35 років зазначили, що хотіли б розпочати власну справу. Це може свідчити про запит на програми підтримки малого бізнесу, навчання, менторство, грантові можливості та інструменти для запуску власної справи у громадах.
Підприємницький потенціал є і серед жінок. За даними дослідження, 13,1% жінок уже мають власний бізнес, тоді як серед чоловіків цей показник становить 23,3%.
Водночас ще 39,3% жінок зазначили, що хотіли б розпочати власну справу. Це свідчить про значний нереалізований потенціал жіночого підприємництва у сільських громадах.
Дослідники також звертають увагу, що жінки частіше підтримують колективне прийняття рішень, однак рідше беруть участь у формах місцевої демократії, де ці рішення формуються. Одним із можливих пояснень може бути додаткове домашнє та доглядове навантаження.
Серед бюджетних пріоритетів на 2026 рік респонденти найчастіше називали дороги, робочі місця та медицину. За даними дослідження, дороги як пріоритет вказали 77,7% респондентів, роботу — 73,6%, медицину — 59,7%.
Також серед важливих напрямів мешканці громад називали електроенергію, безпеку, освіту та водопостачання.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Українська зернова асоціація закликала уряд не допустити змін, які зменшать кількість працівників, яких можуть забронювати критично важливі підприємства. Зокрема, асоціація виступає проти виключення з розрахунку квоти працівників, які мають законні підстави для відстрочки від мобілізації.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

У Верховній Раді зареєстровано постанову, якою пропонується скасувати рішення Кабінету Міністрів від 13 жовтня про зміни правил бронювання військовозобовʼязаних.

Спілка українських підприємців закликає уряд оприлюднити остаточний текст змін до правил бронювання військовозобов’язаних і не посилювати обмеження без оцінки наслідків та консультацій із бізнесом.

Українські виробники садівничої та ягідної продукції презентують свою продукцію на міжнародній виставці Fruit Attraction 2026 в Мадриді. Україна представлена єдиним національним стендом.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

У селищі Підкамінь на Львівщині встановили охоронні межі однієї з головних туристичних візитівок громади — Чортового каменю.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Індекс споживчих настроїв українців у липні зріс на 7,3 пункта й становить 70,1 пункта.