дефіцит

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

У ситуації, коли компанії конкурують за обмежену кількість спеціалістів, традиційні підходи до найму перестають працювати. Бізнесу потрібно змінювати саму логіку роботи з ринком праці.

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

На одному з агропідприємств Черкащини жінки дедалі активніше опановують сучасні аграрні професії — працюють із системами точного землеробства, аналізують врожайність за супутниковими картами та координують роботу збиральної техніки. Такі зміни пов'язані насамперед із дефіцитом кадрів у галузі.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Ключові обмеження тепличного сектору в Україні — зростання енергоємності виробництва, брак кадрів, збільшення логістичних витрат, імпорт із Туреччини.

Критична нестача працівників та мобілізація — одні з ключових питань для агросектору. На державному рівні знову прийняли зміни у визначенні критеріїв і статусу критичності підприємств, а це тягне за собою перегляд підходів до бронювання.

Залучення на ринок праці України іноземної робочої сили розглядається суто як один із додаткових інструментів подолання дефіциту кадрів.

Україна у квітні 2026 року наростила постачання мороженої яловичини на зовнішні ринки на тлі високих світових цін на червоне м’ясо та дефіциту продукції у країнах – ключових виробниках.

Кліматичні зміни та дефіцит водних ресурсів порушують перед аграріями питання необхідності зрошення та організації додаткового вологозабезпечення. Сьогодні з 31 млн га земель в Україні 18 млн га — з дефіцитом вологозабезпечення, а 3 млн га — з критичним його рівнем.

Війна на Близькому Сході та зростання цін на газ позначилися на світовому ринку добрив: ціни зросли, а доступ обмежився. Найбільш критичною є ситуація з карбамідом, оскільки значні обсяги цього добрива проходять через Ормузьку протоку. Найдоступнішими для українських аграріїв на сьогодні є аміачна селітра та сульфат амонію.

В Україні через зруйновані внаслідок війни канали та дамбу Каховської ГЕС уже спостерігається дефіцит водних ресурсів. Тому фермери починають конкурувати за воду і розробляють проєкти одразу на великі площі поливу, щоб законтрактувати за собою певний обсяг води.

В Україні формується дефіцит гречки через низький урожай минулого року. Закрити нестачу крупи, за оцінками експертів, може лише імпорт.

У Києві 20 березня відбудеться конференція «Режисери трансформацій. Understaffed», яка збере товариство інноваторів, що обирають технологічний шлях розвитку українського агросектору.

Є прогнози, що до 2050 року може реалізуватися два сценарії: підвищення температури повітря на 1,5°С або на 3°С. Уже сьогодні Україна випереджає за температурними показниками прогноз на 1,5°С, і Полтавська та Черкаська області позначені червоним, тобто без зрошення тут уже буде зона ризикового землеробства.

Заходячи зараз у зрошення або розширюючи площі під поливом, аграрії вже розраховують можливий дефіцит водних ресурсів, оскільки внаслідок війни зруйновано багато каналів, дамбу Каховської ГЕС, а частина територій, де історично були зосереджені значні водні ресурси, залишається окупованою. Тож зараз фермери починають конкурувати за воду і розробляють проєкти одразу на великі площі поливу, щоб швидше запустити системи зрошення та законтрактувати за собою певний обсяг води.