За статистикою, у 2025 році 60% співробітників компаній України почувалися виснаженими, а 90% посеред року відчували від 2 до 5 разів дуже критичний стан або страх, що заважає працювати. Це величезний виклик для роботодавців, адже стрес — питання не лише продуктивності праці, а й функціонування компанії загалом.
Існує три фази стресу: тривога, яка швидко переходить у другу фазу — адаптація, коли організм каже не хвилюватися, а діяти, і третя фаза — виснаження. Сьогодні всі, хто проживає в Україні, знаходяться майже в третій фазі стресу. І цей стан переноситься на роботу. Як показує статистика, 32% людей звільняються через відсутність культури й атмосферу всередині компанії, 28% — через керівника, який поряд із ними, і лише на третій сходинці — заробітна плата.
Згідно з аналітичними даними, у 2025 році 74% компаній зазначили, що питання наявності кадрів — це критична проблема для них. Зокрема, у харчовій промисловості спостерігається величезний брак персоналу.
Найбільша плинність спостерігається в містах, які знаходяться близько до лінії фронту або зони бойових дій, адже звідти люди мігрують до більш безпечних регіонів. Проте компанії роблять усе можливе, аби мотивувати своїх працівників, підтримати як фінансово, так і морально.
Кадрові рішення. Практичні кейси компаній
Як зазначила HRD групи компаній Balex, виробника інгредієнтів для харчової промисловості, Ірина Жиляєва під час конгресу FMCG Expo 2026, на Харківщині спостерігається значна міграція населення. Однак бізнес бере на себе відповідальність: розробили чотири основні критерії, які є досить дієвими та стали спасінням для компанії.
- Люди, які приходять без досвіду роботи, за місяць опановують процеси та працюють на рівні з тими, хто давно в компанії. До наставництва залучають керівників, діють інтеграційні програми, які спрямовані на роботу з персоналом.
- Внутрішня ротація. Коли з’являється вакансія, то насамперед її транслюють у внутрішні чати, і люди на неї реагують. Сьогодні в компанії 30% вакансій закривають саме внутрішні співробітники.
- Реферальні програми. У групі компаній стабільно працюють програми на кшталт «приведи друга». За це працівники отримують бонуси, крім того, за період війни люди відчули цінність компанії, бренду роботодавця, їм не соромно рекомендувати виробника іншим.
- Харчова промисловість потребує технологів, і це проблема не лише бізнесу, а й державного рівня. ЗВО сьогодні мають значний недобір студентів на ці спеціальності. Тому в Balex створили «Академію технологів», яка дозволяє навчатися студентам, котрі потім зможуть працювати в компанії. Крім того, ті, хто опановував навички вдома, можуть прийти до виробника і на базі інноваційного центру навчитися та надалі працювати на посаді технолога.
На шалену міграцію людей жаліються і в Запоріжжі. HRD Ascania FMCG Анастасія Вершиніна каже, що причиною виникнення значного браку кадрів стала не лише міграція населення в більш безпечні регіони, а і мобілізація чоловіків, психологічний тиск через постійні обстріли та велика конкуренція з іншими компаніями в галузі виробництва та збуту продуктів харчування, які працюють в інших областях.
Для того, аби продовжувати працювати та надавати людям робочі місця, компанія розробила власну стратегію.
- Змінили можливості пошуку працівників через міські громади, месенджери, реферальні програми, які нині для компанії є найкращим інструментом залучення цінних кадрів або фахівців вузькопрофільних спеціальностей.
- Термін закриття вакансій. Сьогодні роблять усе, щоб від «холодного» дзвінка до підписання пропозиції проходило не більше 5 днів. Цей інструмент допомагає швидко закривати вакансії.
- Трансфер. У Ascania FMCG створили Telegram-бот, і колеги допомагають компанії підвозити інших співробітників на роботу. Їм платять бонуси або компенсують пальне.