Без асоціацій крафтярі не виживуть: що чекає малих виробників на шляху до ЄС

Серед членів нашої профільної спілки близько 30% підприємств — це крафтові виробники. Йдеться про невеликі компанії, які працюють у нішевих сегментах: виробляють цільнозернове борошно, макарони з альтернативної сировини та іншу спеціалізовану продукцію.

Попри наявність потенціалу для розвитку, головною проблемою для малого бізнесу залишається скорочення внутрішнього ринку. Після початку повномасштабної війни споживання зменшилося майже на третину.

Водночас євроінтеграція не лише відкриває для виробників нові перспективи, але й ставить жорсткі вимоги. Впровадження систем безпечності харчових продуктів, модернізація лабораторій та навчання персоналу потребують значних інвестицій, які для малого бізнесу часто стають серйозним викликом.

Серед членів нашої асоціації частка крафтових виробників ще менша, близько 10–15%. Бобово-соєвий ринок орієнтований на масштабну переробку, але останніми роками почали з’являтися компанії, які розвивають нішеві продукти, зокрема нут. Також не варто забувати про тренд на рослинне харчування, адже за останні 7 років попит на вегетаріанські продукти, які містять сою та горох, суттєво зріс.

У м’ясній галузі частка крафтових виробників становить близько 15%, однак на світовому ринку навіть українські середні підприємства зараз виглядають як невеликі виробники через масштаби глобальної конкуренції.

Сьогодні галузь активно працює над відкриттям ринків Азії, і саме це стимулює виробників підвищувати стандарти й адаптуватися до міжнародних вимог. Тому коли малі виробники долучаються до спільної роботи галузі, це дає їм можливість не лише виходити на нові ринки, а й поступово підвищувати якість і конкурентоспроможність своєї продукції.

Молочний ринок України залишається одним із найменш структурованих: у галузі працюють великі підприємства, сімейні ферми, невеликі господарства та індивідуальні виробники. Саме тому об’єднати всіх учасників під однією асоціацією фактично неможливо — різні сегменти формують власні профільні об’єднання.

Водночас Спілка молочних підприємств України сьогодні охоплює близько 70% ринку молочної продукції, яку споживають українці.

Сьогодні асоціація — це фактично мінімальна точка входу для виробника. Вона вирішує всі питання, починаючи від бронювання і закінчуючи роботою з торговельними мережами. Таких об'єднань може бути декілька, адже є й регіональні особливості виробництва. 

Україна має повністю гармонізувати законодавство у сфері безпечності харчових продуктів із вимогами ЄС. Однією з ключових умов є відновлення державного контролю, який має запрацювати не пізніше 2029–2030 років. Хоча для бізнесу передбачатимуться перехідні періоди, ми закликаємо виробників не тягнути до останнього дня.

Щодо крафтових виробників, то для них з 2023 року діють спрощення. Вони стосуються тих, хто виготовляє продукцію з української сировини, за унікальною рецептурою, а обсяги виробництва не перевищують 1000 кілограмів або літрів на тиждень. У такому випадку не потрібно отримувати експлуатаційний дозвіл. Але відповідальність за безпечність продукції несе вже сам виробник, а не держава.