підживлення

Мінлива, подекуди нетипова погода весни та початку літа була не надто сприятливою для активного росту та розвитку польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Вони піддавались впливу низьких температур повітря, їх різким перепадам, що викликало стреси та знижувало стійкість до хвороб.

Стреси — не менша загроза для сільськогосподарських культур і плодових насаджень, аніж пошкодження шкідливими організмами. Їхні наслідки проявляються у порушенні обмінних процесів рослин, зниженні фотосинтезу, синтезу амінокислот і білків, ферментів, погіршенні засвоєння вологи та елементів мінерального живлення із добрив та ґрунту та зниженні продуційних процесів.

Агровиробництво у сегменті рослинництва невпинно вдосконалюється, і якщо ще 10 років тому врожайність кукурудзи складала 7-8 т/га, то сьогодні абсолютною нормою є показник 10-12 т/га і більше. Таких результатів аграрії досягають не лише через висів сучасних гібридів, але й завдяки використанню інноваційних продуктів у технологіях вирощування.

В агросекторі дедалі більше технологічних рішень стають практичними не лише для агрохолдингів, а й для аграріїв з кількома сотнями гектарів. Ключова зміна полягає в тому, що такі інструменти переходять у формат сервісів.

З огляду на воєнний стан, суттєве подорожчання логістики та періодичні труднощі із забезпеченням добривами, у ГК «Агрейн» переглянули підходи до системи живлення культур. Сьогодні ключовим орієнтиром є не лише планові норми внесення, а фактична наявність елементів живлення в ґрунті та їх доступність для рослин у конкретних умовах сезону.

Посіви озимих культур у Вінницькій області демонструють добрий стан розвитку, незважаючи на нестабільні погодні умови у квітні.

Навіть якщо внести фосфор у рухомих, доступних для рослин формах, за 1-2 місяці він зв'язується з металами в ґрунті, переважно з алюмінієм, таким чином поповнюються валові запаси фосфору, а його рухомих, доступних для рослин форм мало.

Господарства ГК «Агрейн» завершили один із ключових етапів весняної кампанії — внесення сульфату амонію на посівах озимих культур.

Українські аграрії шукають універсальні рішення в технологіях вирощування сільгоспкультур з метою підвищення ефективності виробництва. Зокрема, потребують рішень, застосування яких не лише поліпшить живлення рослин, а й оптимізує витрати, покращить показники родючості ґрунту та підвищить стійкість культур в агроценозі. В Україні уже четвертий рік виробляється продукт, який відповідає цим вимогам.

Аграрії Запорізької області проводять весняно-польові роботи в умовах воєнних ризиків, попри суттєве скорочення доступних земель.

В Україні комплексні добрива випускалися на «Сумихімпром» та «Дніпровському заводі мінеральних добрив», які наразі простоюють і через воєнні ризики навряд чи запустяться. Тому українське виробництво представлене компаніями, які змішують, гранулюють чи компактують готову продукцію.

Після зими озимі культури часто входять у весну ослабленими й потребують швидкого відновлення. Саме від перших тижнів вегетації залежить, наскільки ефективно рослини сформують продуктивний стеблостій і реалізують свій потенціал урожайності. Тому завдання агронома — не лише забезпечити живлення, а й допомогти посівам максимально швидко вийти зі стресу та відновити активний ріст.

У Вінницькій області розпочалася посівна кампанія ранніх зернових культур — у південних районах аграрії вже сіють горох.

Світовий агротехнологічний сектор у 2025 році остаточно вийшов за межі точкових інновацій і перейшов до створення системних рішень від «програмованих» культур і біологічного захисту до цифрових маркетплейсів і роботизованого тваринництва. У центрі уваги — стартапи, які не просто експериментують із технологіями, а вже вирішують конкретні виробничі проблеми.

«Кусто Агро» розпочала польові роботи із закриття вологи на полях кластера «Агродністер».

Весняні польові роботи стартували у групі компаній «Агропросперіс».