
Борошномели шукатимуть нові ринки збуту з Українським експортним альянсом

Китай для українського борошна — це стратегія, а не швидкий ефект

Борошномели створюють платформу для формування великих експортних партій

До війни в українських борошномелів була спільна з пшеницею квота на експорт до Євросоюзу, тож її ніколи не вдавалося використати. Адже пшениця їхала безперервно, а коли починали вивозити борошно, місця вже не було, тому його експорт до ЄС був мінімальним.

Дефіцит високоякісного зерна з високим умістом білка залишається серйозним викликом цього сезону, попри зростання частки продовольчої пшениці.

Десять зернопереробних підприємств було запущено в Україні 2025 року, а торік почали роботу 22 таких компанії.

Україна у 2025/26 МР збільшить імпорт жита і житнього борошна у п’ять разів — до 15-16 тис. т.

Українські виробники макаронних виробів 2025 року вперше за всю історію незалежності країни виготовлять 50% продукції з вирощеної відчизняними аграріями пшениці дурум.

В Україні 2025 року побудують два підприємства з переробки зерна — на заході України виготовлятимуть борошно, в Полтавській області — крупи.

Дефіцит жита буде у 2025/26 МР, що неминуче призведе до подорожчання житнього хліба.

В Україні доволі високий відсоток рівня переробки олійних культур — 71% у грошовому вимірі за останні три роки, чого не скажеш про зернові — всього 1,5%. Втім, брак кадрів відчувають обидва сектори, і ситуація лише погіршується.

За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.

Виробники харчових продуктів підтримують ініціативу уряду про запуск програми «Національний кешбек».

Українські виробники борошна та круп абсолютно не несуть загрози європейському харчопрому. Експорт борошномельної продукції за минулий маркетинговий рік до ЄС склав трохи більше 80 тис. т. Це менше 1% від загального обсягу торгівлі цими товарами.

Переговори про вступ України до Європейського Союзу розпочалися. Один із найважливіших пунктів у цьому процесі — сільське господарство. Україна лякає європейців своїми масштабами і конкурентоздатністю. Втім, у подібній ситуації були й інші країни, зокрема Польща.

Цього року серед сільгоспвиробників спостерігається тренд на збільшення площ під озимою та ярою твердою або високоскловидною пшеницею.

В Україні та ЄС схоже функціонування ринку пшениці для борошномельної галузі — здебільшого для виробництва борошна використовується локальна сировина, а сам продукт орієнтований на внутрішній ринок з невеликими спробами виходу на зовнішній. Тому українське борошно не несе загрози ринку ЄС, натомість галузь чекає на відновлення контейнерних перевезень, щоб відновити постачання на свої традиційні ринки.

Основна проблема сільгоспвиробників цього сезону — відсутність потрібних обсягів мінеральних добрив. Такої ситуації в Україні ніколи не було, і наслідки вже будуть відчутні восени цього року.

З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.