Родіон Рибчинський

Виробники харчових продуктів підтримують ініціативу уряду про запуск програми «Національний кешбек».

Українські виробники борошна та круп абсолютно не несуть загрози європейському харчопрому. Експорт борошномельної продукції за минулий маркетинговий рік до ЄС склав трохи більше 80 тис. т. Це менше 1% від загального обсягу торгівлі цими товарами.

Переговори про вступ України до Європейського Союзу розпочалися. Один із найважливіших пунктів у цьому процесі — сільське господарство. Україна лякає європейців своїми масштабами і конкурентоздатністю. Втім, у подібній ситуації були й інші країни, зокрема Польща.

Цього року серед сільгоспвиробників спостерігається тренд на збільшення площ під озимою та ярою твердою або високоскловидною пшеницею.

В Україні та ЄС схоже функціонування ринку пшениці для борошномельної галузі — здебільшого для виробництва борошна використовується локальна сировина, а сам продукт орієнтований на внутрішній ринок з невеликими спробами виходу на зовнішній. Тому українське борошно не несе загрози ринку ЄС, натомість галузь чекає на відновлення контейнерних перевезень, щоб відновити постачання на свої традиційні ринки.

Основна проблема сільгоспвиробників цього сезону — відсутність потрібних обсягів мінеральних добрив. Такої ситуації в Україні ніколи не було, і наслідки вже будуть відчутні восени цього року.

З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.

Хто буде сіяти, а потім збирати врожай, знову сіяти і збирати? Так говорять аграрії, коли йдеться про нові умови мобілізації. І хоча агросектор — серед критичних галузей функціонування економіки країни, проблем від цього не менше.

Через менші затрати в Україні на виробництво борошна — заробітна плата, електроенергія та інші складові — кінцевий продукт виходить на 40% дешевший за європейський.

Реалізація та експорт зернових наразі є болючою темою для всіх агровиробників, адже до ускладненої логістики додалася проблема з низькими цінами на зерно. Більшість аграріїв сьогодні знаходяться у пошуку рішень, які дозволять їм і надалі працювати: одні планують розвивати переробку, інші для підтримки свого бізнесу шукають грантові можливості, дехто вчиться самостійно експортувати вирощену продукцію.

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?

Українські борошномели вже майже 1,5 року працюють в умовах воєнного стану і досить швидко переорієнтувались на нові канали збуту. Насамперед ідеться про відкриття ринку Європи (Молдова, Польща, також у списку покупців з'явилися Румунія, Хорватія, Угорщина, Словаччина, Чехія) та зміцнення позиції на ринку Близького Сходу.

Українські борошномели та виробники круп почали освоювати та закріплюватися на нових ринках і збільшувати обсяги експорту. На цей рік мають оптимістичні плани, адже прогнозовано збираються експортувати до кінця року 150 тис. т борошна.

З обмеженим експортом зернових в українських виробників постала потреба розвивати переробку. Але, як виявилося, створювати переробні підприємства в країні під час війни, без іноземних інвестицій, із порожнім держбюджетом та відсутніми умовами для розвитку нових напрямів — практично неможливо.

На сьогодні загальна сума заборгованості ритейлу перед підприємствами борошномельної та круп’яної галузі сягає 1 млрд грн.

Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.