Інтеграція в ЄС. Аграрії мають довести, що працюють відповідально

Сьогодні словосполучення «сталий розвиток» дедалі більше зрозуміле для аграріїв. Втім, багато хто не до кінця збагнув його сенс. Поясніть простими словами, що саме означає «сталий розвиток» для аграрного сектору?

Тетяна Смовж: Сталий розвиток — це насамперед здатність бізнесу працювати в обставинах невизначеності та умовах майбутніх викликів, забезпечуючи при цьому повну простежуваність продукції. Йдеться про ефективне ведення господарської діяльності зі збереженням довкілля та раціональним використанням наявних ресурсів.

Сьогодні Євросоюз очікує, що фермери зможуть довести: вони працюють не просто ефективно, а й відповідально. З огляду на те, що 40% аграрного експорту України йде до ЄС, та й загалом в умовах євроінтеграції — як малі фермери, так і великі холдинги мають на це зважати вже сьогодні.

А як це пов’язано з ESG, про яке зараз так багато говорять?

Тетяна Смовж: ESG — Environment (екологія), Social (соціальні фактори), Governance (корпоративне управління) — це «нова мова» бізнесу, інструмент, який дозволяє бізнесу показати, як саме він керує ризиками та впливом на довкілля, людей і управління компанією.

Для бізнесу, зокрема і для аграрних компаній, ESG звітність перетворюється на очевидну конкурентну перевагу, адже це: 

Доступ до ринків ЄС. Європейські покупці дедалі частіше запитують не тільки про якість продукту, а й про умови його виробництва.

Доступ до фінансування. Банки та фонди оцінюють ESG-ризики перед наданням кредитів чи інвестицій. Компанія з високими ESG-показниками отримує кращі умови чи загалом можливість фінансування. 

Репутаційна безпека. ESG допомагає документально показати, що компанія працює прозоро, чесно й відповідально. 

Управління ризиками. Клімат, регуляції, суспільні очікування — усе це напряму впливає на агробізнес. ESG дозволяє не реагувати постфактум, а управляти ризиками завчасно.

Питання ESG-стратегії перестає бути просто звітністю заради звітності — це не про «моду», а про зважений сталий підхід до розвитку бізнесу.

Можете деталізувати, які саме європейські ESG-стандарти зачіпають українських виробників?

Тетяна Смовж: Існують 5 основних стандартів, дотичних до сільського господарства, про які варто знати українському агровиробнику.

Перший — ESRS — European Sustainability Reporting Standards. Власне, це головні стандарти ЄС зі сталого розвитку, дія яких розповсюджується на компанії поза ЄС, тобто і на українських експортерів. Україна вже в процесі їх імплементації в межах законодавчої роботи щодо вступу до ЄС.

Що це означає для фермерів?

Тетяна Смовж: Великі гравці, зокрема трейдери та переробники, вимагатимуть інформацію від фермерів, адже їм потрібно буде звітувати перед Європою. Це дані про цикл виробництва, використані ЗЗР і добрива, про систему поводження з відходами, умови праці, ризики для ґрунтів, облік води, викиди CO₂, про плани щодо зменшення впливів на довкілля. Фермеру не потрібно надавати звіт, але у разі запиту він має надати ці дані в чек-листах, анкетах чи опитувальниках.

Зрозуміло. Повернемося до стандартів: які ще слід виокремити?

Тетяна Смовж: Другий стандарт — GRI — Global Reporting Initiative. Це найпоширеніший у світі стандарт нефінансової звітності, мова, якою світ говорить про сталий розвиток. Українські компанії часто обирають GRI як перший крок до формування нефінансової звітності, оскільки він є гнучким і дозволяє поступово інтегрувати сталий розвиток у бізнес-модель.

Третє— TCFD (Task Force on Climate-related Financial Disclosures). Це радше не стандарт, а добровільна система рекомендацій для визначення кліматичних ризиків. Через ланцюги постачання збираються дані про ризики посухи, повені, поширення шкідників, зміщення сезонів, втрати врожайності тощо. Це допомагає банкам і трейдерам розуміти прогноз урожаю і ризики на кілька років наперед.

Четвертий блок стандартів — ISSB / IFRS S1 та S2, які Євросоюз станом на сьогодні інтегрує до кліматичного законодавства, і які будуть впливати на кредитування та експорт.

Що це означає на практиці?

Тетяна Смовж: Наприклад, банки можуть просити коротку інформацію про кліматичні ризики. Такі міжнародні кредитори, як IFC і ЄБРР, уже містять ESG-вимоги. Окрім цього, контракти можуть включати погодні умови (weather risks), тобто для фермера це стає частиною фінансових і договірних відносин. Варто розуміти, що законодавство щодо ESG знаходиться у постійному розвитку і часто змінюється.

Тобто якщо аграрій дивиться на довгострокову перспективу, то йому вже зараз потрібно працювати за принципами сталого розвитку?

Тетяна Смовж: Саме так, майбутнє належить тим компаніям, які вже зараз починають працювати за принципами сталого розвитку: із даними, з прозорістю, відповідальністю перед довкіллям і суспільством. Хто перший адаптується до нової реальності, хто вже усвідомив чи усвідомить у короткостроковій перспективі, що сталий розвиток і ESG — це не про додатковий звіт, а про конкурентну перевагу, саме вони стануть лідерами на найближчі 5-10 років. І що швидше фермер почне збирати дані — то легше йому буде завтра продавати, експортувати, кредитуватися і працювати як із Європою, так і з ринками Азії та Близького Сходу.

Багато українських аграріїв уже стали на цей непростий і тривалий шлях, зокрема — переходу до регенеративних практик. Втім, він вимагає значних інвестицій. Чи готова компанія «Сингента» підставити плече українському фермеру на цьому шляху?

Тетяна Смовж: Як надійний партнер агровиробників у всьому світі, ми пропонуємо не лише інноваційні продукти та технології, а й експертизу, поради і навчання щодо того, як отримувати користь від застосування стратегій ефективного управління природними ресурсами, здоров’ям ґрунту, сільгоспкультурами, інтегрованої боротьби зі шкідниками у поєднанні з цифровізацією в агробізнесі.

Звісно, поки фермер проходить цей шлях, йому потрібно обирати: інвестувати в регенеративне сільське господарство, яке потенційно може покращити якісні та кількісні показники продуктивності агровиробництва через 3-4 роки, або продовжувати використовувати традиційні підходи, які забезпечують негайну віддачу. Це питання підкреслює тонкий баланс, який фермери повинні знайти між інвестиціями в майбутню стійкість і задоволенням поточних фінансових потреб. Це шлях, який вимагає часу, ресурсів і знань.

Якщо говорити про сталі принципи «Сингента», які основні для себе виділила компанія?

Тетяна Смовж: Декілька років тому глобальна компанія оприлюднила Чотири Пріоритети Сталого Розвитку, які в Україні ми також підтримуємо. 4 основні пріоритети: 

1. Вища врожайність, менше еконавантаження. Тут маємо кілька цілей — до 2030 року щороку навчити 18 млн працівників фермерських господарств безпечному та відповідальному використанню препаратів і розширити доступ до цифрових рішень, зокрема під’єднати 100 млн га сільськогосподарських угідь до цифрової платформи Cropwise®. В Україні вже понад 6,6 млн га присутні в системі Cropwise Operations. Щодо навчання – локальні команди з технічної підтримки регулярно проводять тренінги з безпечного та ефективного внесення ЗЗР, налаштування обприскувачів тощо. Цьогоріч понад 200 фермерів-учасників покращили свої знання та навички. А за 2 роки роботи нашої Агрошколи (STC) на базі R&D центру понад 600 агровиробників взяли участь у навчальній програмі. 
2. Відновлення ґрунтів, збереження природи. Тут, з-поміж інших, варто відзначити нашу ціль забезпечити впровадження регенеративних агропрактик на 50 млн га. «Сингента» надає українським фермерам необхідну консультаційну підтримку і експертний супровід щодо управління рослинними рештками на полі, впровадження покривних культур, чизелювання, verti-till, no-till, збереження біорізноманіття у природних ареалах вздовж полів тощо. У межах міжнародного партнерства СНАУ, Королівського аграрного університету, Бернського університету прикладних наук «Сингента» в Україні долучилася до проєкту з оцінки стану ґрунтів, пошкоджених внаслідок бойових дій та розробки рекомендацій з їх відновлення. Окрім цього, «Сингента Україна» протягом останніх 9 років веде цілу низку проєктів з біорізноманіття, збереження ґрунтів, охорони диких запилювачів та інших проєктів у співпраці з ФГ «Широкоступ». За деякі з них ми отримали низку нагород від Глобального договору ООН у сфері сталого розвитку. 
3. Покращення добробуту сільських громад. Фермерство — це бізнес, від якого залежить добробут сімей, це їхнє джерело існування. Тому одна з глобальних цілей до 2028 року — розширити центри обслуговування фермерів до 1000 та сприяти збільшенню доходу фермерів. Локально декілька років поспіль ми активно брали участь у партнерській ініціативі Всеукраїнської асоціації громад, надаючи насіння овочів та ЗЗР для власників присадибних ділянок, зокрема для тимчасово переміщених осіб і мешканців прифронтових областей. Спільними зусиллями майже 50 тисяч сотих присадибних ділянок вдалося засіяти у сезоні 2025 року. Наразі в стадії розробки проєкт із навчання сталих практик і засад ведення сільського господарства для ВПО та усіх охочих освоїти цю професію. 
4. Екологічно безпечна та ефективна діяльність. Промислове виробництво є основним джерелом глобальних викидів, тому основна ціль компанії — скоротити викиди деяких категорій на 38% до 2030 року порівняно з 2022-м. У планах також досягти нульового показника кількості інцидентів у нашій діяльності. В Україні команда HSE (охорона праці, здоров’я та безпеки) впроваджує низку тренінгів з навчання та проєктів для створення умов безпечної роботи на локаціях компанії. «Сингента» є також частиною партнерського проєкту European Business Association з безпечної утилізації тари під ЗЗР.

Дякуємо за цікаву розмову. На завершення, ваш прогноз, що зміниться для українських аграріїв протягом найближчих 5-10 років?

Тетяна Смовж: Прогнози завжди умовні, але є кілька трендів, які вже очевидні.

Посилення регуляцій у сфері ЗЗР та безпеки харчових продуктів. ЄС рухається до скорочення токсикологічного навантаження та жорсткішого контролю залишків (MRL). Очікуються обмеження на низку діючих речовин, посилений моніторинг та інтеграція цифрових журналів обробок. 

Ґрунт стане стратегічним активом. Ґрунт — це не лише основа врожаю, це ще й вуглецевий актив. З’являтимуться програми винагороди за покращення стану ґрунтів, впровадження практик мінімального чи нульового обробітку ґрунту, покривні культури та регенеративні підходи стануть невід’ємними у роботі аграріїв. 

Фінансування буде прив’язане до ESG. Банки, інвестори, страховики вже сьогодні запитують: «Покажіть ваші дані, політики, карти полів, журнали обробок». Компанії без ESG-системи ризикують втратити доступ до фінансування. 

Великі агрокомпанії будуть «якорями» для малих. Зокрема, великі гравці диктуватимуть стандарти та вимоги у ланцюгу постачання ESG і цифрові системи обліку. Малі та середні фермери інтегруватимуться у ці системи, щоб мати доступ до ринків та контрактів. 

Цифровізація стане нормою, а не опцією. Карти врожайності, супутниковий моніторинг, дрони, електронні журнали обробок — це вимога ринку, а не «технології майбутнього». Цифрові дані стануть доказовою базою ESG та основою для переговорів із ЄС. 

Професія агронома зміниться. Агроном майбутнього повинен буде працювати з даними, розуміти регуляції, читати цифрову аналітику, керувати ризиками.

Сьогодні, як ніколи раніше, українські фермери демонструють неймовірну стійкість і прагнення до змін. Вони продовжують зосереджуватися на сталому землеробстві, експериментуючи з упровадженням різних регенеративних практик всупереч усім викликам. Парадоксально, але війна, попри її руйнівні наслідки та колосальні втрати, стала водночас потужним поштовхом для прискорення трансформації сільського господарства України.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua