Позаду лишається ще один важкий для українців рік, який відзначився насамперед продовженням війни та постійними обстрілами. За таких критичних умов агробізнес продовжує працювати: вирощувати врожаї, відновлювати пошкоджені росіянами портову інфраструктуру й виробничі потужності, експортувати продукцію та підтримувати ЗСУ.
Напередодні Нового року AgroPortal.ua поцікавився у чату GPT, яким буде 2026-й для агросектору, та чого чекати аграріям.
Сільгоспвиробники адаптуються до складних умов війни і використовують у сівозміні більш стійкі до посухи культури. Це може сприяти стабілізації виробництва та експорту зерна у 2026 році.
Що це означає: часткове зростання валових зборів порівняно з 2025-м, краща експортна перспектива.
Уряд України закладає до бюджету значну підтримку агросектору: субсидії за гектар, фінансування меліорації, зрошення та логістики, що допоможе фермерам знизити витрати й розвивати виробництво.
Можлива динаміка: підвищення продуктивності, зростання малих і середніх фермерських господарств.
Реалізація плану вирівнювання аграрної політики та стандартів із вимогами ЄС дозволить українському агросектору інтегруватись у європейські ринки, залучити інвестиції та впроваджувати «зелені» технології.
Ефект: розширення експорту, модернізація сільгосптехніки, зростання інвестицій у сталий розвиток.
Війна, зміна логістики та збільшення тарифів на перевезення створюють додаткове навантаження на аграріїв, що може стримувати зростання і навіть призвести до скорочення виробництва у певних сегментах.
Наслідки: зростання собівартості продукції, тиск на експортну маржу, зниження рентабельності.
За інтенсивної діджиталізації та впровадження агротехнологій (розумне зрошення, точне землеробство, біоенергетика) сільське господарство може стати більш ефективним, менш залежним від кліматичних ризиків і конкурентоспроможним на світових ринках.
Потенційний розвиток: збільшення врожаїв, зниження витрат, вихід на нові ніші продукції.
Аграрний сектор України у 2026 році може розвиватись за різними сценаріями — від стабільного зростання до тимчасової стагнації. Ключовими чинниками будуть державна підтримка, інтеграція з ЄС, технологічні інвестиції та спосіб управління ризиками, зокрема логістичними й кліматичними.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км
.png)
Підприємство «Мрія» на Київщині з 2007 року працює за технологією No-Till — не використовує плуги, культиватори, дискові борони, а просто сіє культури в необроблений ґрунт і збирає непогані врожаї.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Виробники морозива адаптують рецептури до нових споживчих тенденцій: зменшують порції, додають більше білка та скорочують кількість калорій і склад інгредієнтів.

Уряд Молдови представив проєкт податкової політики на 2027 рік, який передбачає збереження пільгової ставки ПДВ у розмірі 8% для соціально важливих товарів, а для низки інших категорій, зокрема сільського господарства, HoReCa, сфери розміщення та туризму, — встановлення ставки 12%.

Споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни на крупу. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.

У більшості країн Північної півкулі погодні умови сприяли формуванню високого врожаю черешні, що забезпечило більшу пропозицію продукції порівняно з минулим роком. Водночас зростання обсягів виробництва посилило цінову конкуренцію практично на всіх ключових ринках, тоді як локальні погодні аномалії, дефіцит робочої сили та зміна експортних потоків продовжують впливати на ситуацію в окремих країнах.

Столичний заклад Milk Bar до Дня Києва, який цьогоріч відзначатимуть 31 травня, представив тематичні десерти, натхненні одним із головних символів міста — каштаном.

Українські компанії дедалі частіше звертаються до вишивки не лише у День вишиванки, а й для створення корпоративного одягу, сувенірів, аксесуарів та індивідуальних виробів із символікою бренду. У таких замовленнях традиційні орнаменти поєднуються із сучасним дизайном, а вишивка стає елементом корпоративної культури.

Напередодні Нового року на полицях магазинів з’явиться розсіл із одним огірком у банці об’ємом 300 мл. Лінійку такої продукції випустить Ніжинський консервний завод спеціально під новорічні свята як для українського ринку, так і за кордон.

Новорічне меню з традиційних для українців страв цього року обійдеться на родину з 4 осіб у близько 3980 грн, тобто на 10,7% дорожче, ніж торік.